«Упевнений, невдовзі ми повернемося в мій рідний Донецьк», — боєць тероборони ЗСУ

У Донецьку Вадим — відома людина, багато років займався науковою діяльністю. Був доцентом кафедри фінансів Донецького державного університету управління. Викладав студентам суто економічні науки: основи кредитування, інвестицій, формування бюджетної політики. Дуже любив своє місто, захоплювався хокеєм, альпінізмом, мандрівками. Але все це відійшло на другий план із початком російського вторгнення в Україну, повідомляє АрміяInform. 

Вадим, як освічена людина і патріот своєї країни, не міг змиритися з окупацією Донецька і разом зі своїми друзями створили партизанський загін «Тіні». Почали чинити збройний спротив рашистам. Невдовзі їх викрили і довелося негайно перейти на підконтрольну Україні територію.

«У Дніпрі ми почали формувати з жителів Донецької і Луганської областей добровольчий загін «Донецьк-2», — згадує події тих днів Вадим. — Згодом він об’єднався з добровольчим підрозділом «Дніпро-1» і став у складі цього батальйону ротою з назвою «Донецьк». Уже в травні 2014 року ми прийняли свій перший бій на Маріупольському напрямку. Потім брали участь у звільненні Маріуполя, боях під Новоазовськом, проведені Широкинської операції. Дуже запам’яталися бої під Новоазовськом. У нашій роті тоді, крім стрілецької зброї, не було ніяких протитанкових засобів, не кажучи вже про бронетехніку. І якщо піхоту нам ще вдавалося стримувати, то коли в наступ пішли російські танки за підтримкою артилерії і РСЗВ, ми змушені були відходити в напрямку Безіменного, Саханки».

Потім разом з «азовцями» брали участь в обороні Широкиного. Після цього понад рік підрозділ Вадима вів бойові дії у селищі Піски під Донецьком.

«Деякі з хлопців навіть бачили з позицій свої домівки і мріяли, що невдовзі ми звільнимо місто. До речі, разом зі мною тоді воювала і моя жінка Лариса. До війни вона також працювала викладачем в університеті, згодом долучилася спочатку до партизанського загону, а потім до «Дніпро-1». У складі підрозділу була звичайним стрільцем, пізніше обійняла посаду старшини роти», — каже боєць. 

З початком широкомасштабного вторгнення російських загарбників в Україну Вадим знов пішов до війська. У складі зведеного підрозділу 126-ї бригади територіальної оборони бере участь у бойових діях на південному напрямку оборони. Знаходиться на посаді головного сержанта зведеного підрозділу. Маючи певний бойовий досвід, багато часу приділяє навчанню молодших командирів.

Його талант викладача у поєднанні з військовими знаннями допомагають успішно виконувати визначенні завдання. На запитання, який настрій в підлеглих, відповів, що зараз люди налаштовані як ніколи рішуче — подолати ворога і звільнити Україну.

«З такими людьми, я впевнений, невдовзі ми повернемося і в мій рідний Донецьк!» — запевняє сержант.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!