Кабінет Міністрів України оновив правила бронювання військовозобов'язаних працівників. Зокрема, для окремих підприємств оборонної та енергетичної галузей встановили ліміт бронювання на рівні 95%. Водночас в Україні обговорюють можливі зміни до мобілізаційного законодавства, зокрема посилення відповідальності за ухилення від військової служби.
В Україні змінюють правила бронювання та обговорюють посилення відповідальності за ухилення від мобілізації/ Колаж "Вчасно", фото взяті з відкритих джерел
Кабмін змінив правила бронювання військовозобов'язаних працівників, про це йдеться в постанові № 1328 від 23 жовтня 2026 року.
Згідно з документом, Кабмін передбачив створення Координаційного центру з питань бронювання. Він координуватиме узгодження критеріїв, за якими підприємства визнають критично важливими, розглядатиме звернення державних органів та надаватиме рекомендації щодо бронювання понад 50% військовозобов'язаних працівників.
На розгляд звернення Координаційним центром відводиться до одного календарного місяця. Перед цим відповідний державний орган має протягом семи робочих днів опрацювати звернення та передати його до центру. Після отримання рекомендацій у державного органу буде ще три робочі дні для ухвалення остаточного рішення.
Для окремих критично важливих підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, а також деяких підрядників і виробників енергетичного обладнання встановлюється граничний рівень бронювання — 95% військовозобов'язаних працівників.
Водночас працівники, які безпосередньо залучені до виробничих процесів таких підприємств, підлягають обов’язковому бронюванню. Перевищити встановлений ліміт можна лише за окремим рішенням Міністерства оборони або Міністерства енергетики з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Постанова також передбачає перегляд критеріїв, за якими підприємства отримують статус критично важливих для економіки та забезпечення потреб держави.
Центральні органи виконавчої влади, інші державні органи та відповідні державні адміністрації мають протягом десяти днів після набрання постановою чинності переглянути й узгодити ці критерії.
Якщо під час перегляду буде виключено критерій, на підставі якого підприємство раніше отримало статус критично важливого, відповідне рішення підлягатиме скасуванню.
В інших випадках чинні рішення залишатимуться в силі до завершення терміну їхньої дії.
У документі визначено галузі, підприємства яких можуть претендувати на статус критично важливих. Серед них:
оборонно-промисловий та паливно-енергетичний комплекси;
житлово-комунальне господарство;
видобувна та переробна промисловість;
агропромислове виробництво та роздрібна торгівля;
будівництво, транспорт і логістика;
ІТ, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок;
аварійно-рятувальні служби;
організації гуманітарної сфери, діяльність яких має критичне значення для держави.
Водночас належність до однієї з цих галузей не гарантує підприємству отримання відповідного статусу. Для цього його діяльність повинна відповідати встановленим критеріям.
Підприємства з інших сфер також можуть отримати статус критично важливих, однак для цього необхідне погодження Координаційного центру на підставі обґрунтованого звернення відповідного державного органу.
Окремі зміни стосуються підприємств, яким дозволили забронювати понад стандартний ліміт працівників.
Після внесення через портал «Дія» інформації про збільшення ліміту бронювання до Єдиного переліку підприємство матиме десять робочих днів, щоб оформити бронювання працівників.
Якщо протягом цього часу бронювання не буде здійснено, рішення про збільшення ліміту втратить чинність.
Крім того, термін дії нового рішення про збільшення обсягів бронювання не може перевищувати одного року.
Нові правила передбачають додаткові вимоги до підприємств, які звертаються по дозвіл на бронювання понад половини військовозобов'язаних працівників.
Зокрема, Координаційний центр може відмовити в розгляді обґрунтування щодо збільшення ліміту, якщо керівник підприємства систематично порушував правила військового обліку.
Підставою для цього можуть стати два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Окремі обмеження встановлюються для представництв донорських організацій та виконавців відповідних проєктів.
Вони зможуть бронювати не більш як 50% військовозобов'язаних працівників, безпосередньо залучених до реалізації одного проєкту. При цьому загальна кількість заброньованих не повинна перевищувати семи осіб на підприємство.
Перевищити ліміт у сім працівників можна за окремим рішенням державного секретаря Кабінету Міністрів, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру та на підставі обґрунтованого звернення.
Таке рішення можливе, якщо до реалізації одного проєкту безпосередньо залучено понад сім військовозобов'язаних працівників. Водночас загальна частка заброньованих не може перевищувати 50%.
Постанова також передбачає винятки під час перевірки фінансового стану підприємств, які претендують на статус критично важливих.
Зокрема, не враховуватиметься заборгованість, що виникла через тимчасове призупинення відповідних бюджетних платежів, до моменту надходження коштів.
Для підтвердження таких обставин підприємству необхідно надати довідку від розпорядника бюджетних коштів або Казначейства.
Паралельно зі змінами у правилах бронювання в Україні обговорюють і можливе оновлення мобілізаційного законодавства. Зокрема, йдеться про посилення відповідальності за ухилення від військової служби та запровадження більш прогнозованого механізму мобілізації працівників підприємств.
Наразі ці ініціативи перебувають на стадії обговорення. Жодних нових обмежень чи покарань лише на підставі озвучених пропозицій не запроваджено.
Нещодавно прем'єр-міністр України Сергій Корецький повідомив про підготовку Міністерством оборони пропозицій щодо посилення відповідальності за ухилення від військової служби.
«Міністерство оборони посилює відповідальність за ухилення від служби. Правила мають бути однакові для всіх», — зазначив він.
Також, за його словами, одним із можливих напрямів змін є запровадження планової та прогнозованої мобілізації працівників підприємств.
Ідея полягає в тому, щоб зробити процес призову більш організованим і передбачуваним як для військовозобов'язаних, так і для роботодавців. На думку прем'єр-міністра, такий підхід міг би зменшити потребу в розшуку військовозобов'язаних безпосередньо на вулицях.
Очікується, що відповідні напрацювання можуть представити протягом найближчих тижнів, орієнтовно до 1 грудня. Однак остаточний зміст пропозицій та терміни їх можливого впровадження поки невідомі.
Водночас член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарі для ТСН.ua. пояснив, що Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не можуть самостійно встановлювати нові види відповідальності за ухилення від мобілізації.
Для цього необхідні законодавчі зміни, які має ухвалити Верховна Рада.
«По-перше, ні Кабінет Міністрів, ні Міністерство оборони не наділені Конституцією України повноваженнями щодо посилення відповідальності чи застосування якихось негативних аспектів до тих, хто ухиляється від військової служби. Може йтись виключно про направлення відповідних пропозицій до Верховної Ради, яка є суб'єктом законодавчої ініціативи», — каже Веніславський.
За його словами, парламентарі очікують від Міністерства оборони конкретних пропозицій, які можна буде розглянути на законодавчому рівні.
«Ми від них очікуємо таких пропозицій. Я думаю, що найближчим часом, можливо, навіть сьогодні, ми заслухаємо представників Міністерства оборони і тоді зможемо про це щось повідомити. Зараз немає жодної інформації, крім тієї, що вони готують пропозиції для того, щоб парламент їх підтримав», — додав народний депутат.
На тлі обговорення можливого посилення відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства в юридичних спільнотах також припускають, що нові заходи можуть стосуватися доступу до окремих державних послуг.
Зокрема, обговорюють можливість запровадження додаткових обмежень щодо оформлення паспортів, отримання дозволів на користування зброєю та доступу до деяких послуг центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Раніше народний депутат Олександр Федієнко також порушував питання можливого обмеження адміністративних послуг для осіб, які порушують правила військового обліку.
Однак наразі це лише публічні обговорення та припущення, а не затверджені зміни до законодавства.
Офіційного переліку нових обмежень немає. Тому стверджувати, що військовозобов'язаним уже заборонять оформлювати паспорти або користуватися послугами ЦНАП, передчасно.
Поки нові пропозиції щодо мобілізації лише готують, в Україні продовжують діяти встановлені законодавством правила військового обліку та відповідальність за їх порушення.
До поширених порушень належать:
неявка за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) без поважних причин;
непроходження військово-лікарської комісії (ВЛК) у випадках, коли це передбачено законодавством;
несвоєчасне оновлення або неповідомлення обов’язкових військово-облікових даних;
порушення встановленого порядку військового обліку;
невиконання роботодавцями обов’язків щодо ведення військового обліку працівників та подання необхідних відомостей;
порушення вимог законодавства щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;
порушення встановлених правил оформлення, зберігання або пред’явлення військово-облікових документів.
За порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію в Україні передбачена адміністративна відповідальність.
Зокрема, під час особливого періоду штрафи для громадян за порушення, передбачені статтями 210 та 210−1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, становлять від 17 до 25,5 тисячі гривень.
Такі штрафи можуть застосовуватися, зокрема, за порушення обов’язків щодо військового обліку або невиконання передбачених законодавством мобілізаційних вимог.
Водночас розмір штрафу залежить від статті, за якою кваліфіковано порушення, та обставин справи. Для посадових осіб передбачені інші розміри стягнень.
Окремо законодавство встановлює кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до статті 336 Кримінального кодексу України, за таке правопорушення передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
Однак кримінальна відповідальність настає не за будь-яке порушення військового обліку. Для кваліфікації дій за цією статтею необхідно встановити наявність передбачених законом ознак ухилення від призову.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!