Цього тижня росія продовжувала масовано атакувати українські міста та енергетичну інфраструктуру. На Донеччині загострилася ситуація з газопостачанням. З небезпечних населених пунктів області триває евакуація цивільних. На фронті — запеклі бої на Покровському й Костянтинівському напрямках, а на дипломатичному напрямку — переговори щодо завершення війни та підготовка до обміну полоненими.
Колаж "Вчасно"/ фото: поліція Донеччини, "Вчасно"
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал — так зручніше оперативно отримувати важливу і цікаву інформацію.
Минулий тиждень минув на тлі масованих російських атак на українські міста та енергетичну інфраструктуру, важких боїв на фронті й активізації переговорів за посередництва США.
Цього тижня росія застосувала проти України понад 2,3 тис. дронів, 1 590 авіабомб і 15 ракет різних типів, повідомив президен Зеленський. Під атакою були енергетика та інфраструктура залізниці.
Багато із цих ударів проходить саме тому, що зберігаються обмеження у швидкості роботи терміналів Starshield уздовж лінії фронту та на ТОТ.
«Наші дрони-перехоплювачі втрачають зв’язок з операторами на швидкості 161 км на год і просто не доганяють російські реактивні „шахеди“. Розраховуємо, що ці обмеження будуть зняті», — додав президент.
10−11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші за дев’ять місяців тристоронні переговори України, США та росії. Сторони домовилися про підготовку масштабного обміну військовополоненими, однак суттєвого прогресу щодо територіальних питань досягти не вдалося.Російська армія дещо посилила активність на Донеччині, попри значні втрати. Ворог намагається обійти Добропілля та порушити логістику Сил оборони. Водночас українські військові просуваються на окремих ділянках Слов’янського напрямку.
Костянтинівка залишається великою «сірою зоною», де тривають постійні бої, а повного контролю над містом не має жодна зі сторін. Росія пропонує п’ятиденну гуманітарну паузу для евакуації цивільних, однак військові застерігають, що цей час противник може використати для перекидання сил, боєприпасів та укріплення позицій.
На Лиманському напрямку ЗСУ проводять успішні контрнаступальні дії, змушуючи російські війська переходити до оборони. Українським захисникам вдалося зменшити загрозу захоплення Лимана та Святогірська й зірвати плани ворога щодо оточення Слов’янська та Краматорська.
Влітку 2025 року українське військове командування вирішило спрямувати резерви на Добропільський напрямок, фактично пожертвувавши Покровськом. Таке рішення ухвалили, щоб не допустити масштабного прориву російських військ та зірвати їхні плани щодо охоплення Донеччини.
Російські війська посилюють тиск на Костянтинівку, намагаючись заблокувати шляхи постачання українських захисників. Водночас противник продовжує спроби просування на Добропільському напрямку, тисне на Рай-Олександрівку та веде бої за Зарічне й Торське.
Російські війська атакують мости й автомобілі, над містом постійно здіймається дим, а місцеві жителі змушені шукати воду. Попри щоденну небезпеку та складні умови, прифронтовий Краматорськ продовжує жити.
Через погіршення безпекової ситуації у Краматорську з 16 листопада припиняють роботу банківські відділення. ПриватБанк закриває останнє відділення в місті, а Ощадбанк — усі свої відділення та банкомати. Жителям доведеться користуватися онлайн-послугами або звертатися до банків у сусідніх населених пунктах.
Українські військові завдали чергових ударів по важливих об'єктах російської армії на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини. Зокрема, уразили пункти управління противника в районах Покровська й Мирнограда, а також склад безпілотників поблизу Залиману.
Російські пропагандисти показали черговий сюжет про «героїзм» своєї армії. Цього разу вони вивозили з понівеченого Білицького місцевих «ждунів».
Російські військові використовують штучний інтелект, щоб створювати фейкові відео та звітувати про неіснуючі успіхи на фронті. Зокрема, так вони намагалися видати Добропілля за захоплене місто, хоча українські війська продовжували утримувати там позиції.
Без газу залишилися мешканці 12 населених пунктів області. У Краматорську через аварійну ситуацію також зупинилося газопостачання котелень. Мешканців закликають перекрити крани перед газовими приладами.
Російські дрони полюють на аварійні бригади, газовики ризикують життям, виїжджаючи на ремонти, а кількість пошкоджень мереж постійно зростає. Попри це, фахівці продовжують працювати у прифронтових містах.
Голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій розповів, скільки фахівців залишилося на підприємстві, які райони вже недоступні для ремонтів, що відбувається з газовими мережами після російських атак та чи є шанси зберегти газопостачання цієї зими.
Відсутність електроенергії, опалення та газу стає одним із головних чинників, які спонукають жителів Донеччини евакуюватися. Особливо зростає кількість охочих виїхати з регіону з настанням холодів.
Евакуація цивільних із Донеччини стає дедалі небезпечнішою. Через постійні обстріли та атаки російських дронів волонтери вже не можуть працювати у Краматорську, а їхнє пересування Слов’янськом суттєво обмежене. Якщо атаки на евакуаційний транспорт триватимуть, найближчим часом автомобілів для порятунку людей може критично бракувати.
Виїхати з небезпечних міст Донеччини — лише початок складного шляху для переселенців. Після евакуації людям потрібно відновити документи, оформити допомогу та знайти місце, де можна жити далі. У транзитному пункті в Лозовій на Харківщині евакуйованим надають необхідну підтримку й допомагають із розселенням. Однак знайти житло з належними умовами, особливо для літніх і маломобільних людей, досі непросто.
На окупованій Донеччині росіяни продовжують переслідувати місцевих жителів за звинуваченнями у «державній зраді». Черговою жертвою репресій стала 36-річна жителька Маріуполя Катерина Дорожко-Півень, яку засудили до 14 років колонії за нібито співпрацю з українськими спецслужбами.
Наразі суд продовжує досліджувати походження майна колишнього очільника Донецької ОДА та діючого голови АМКУ, яке слідство пов’язує з незаконним збагаченням посадовця. Сам Кириленко визнає окремі факти користування нерухомістю та автомобілем, однак заперечує причетність до їх придбання. Остаточну оцінку цим поясненням та іншим доказам має надати суд.
«Вчасно» розповідає, за яких обставин переселенців можуть зобов’язати повернути отриману допомогу, чи доведеться їм відповідати за помилки посадовців, яку частину коштів дозволено утримувати з наступних виплат та як оскаржити необґрунтовану вимогу.
Війна розкидала жителів Донеччини по різних містах України. Але відстань не стерла їхнього зв’язку з рідним краєм: вони популяризують місцеві символи, відтворюють традиції, проводять тематичні заходи й розповідають про історію регіону. Через такі ініціативи Донеччина стає ближчою для тих, хто сумує за домом, і відкривається людям, які раніше мало знали про цей край.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!