Волонтер Денис Христов нещодавно евакуював із Цукуриного й Желанного Другого дев’ятеро осіб. Їх домівки щодня нищать окупанти, тому люди мусили покинути рідні стіни.
Жителі прифронтової Донеччини з болем в очах покидають рідний дім/ Колаж "Вчасно"
— Можна я хоч собак повідпускаю?, — каже зі сльозами на очах місцева жінка із Цукуриного.
— Давайте візьмемо їх із собою, — каже волонтер Денис Христов, який приїхав у селище на евакуацію.
На відзнятих кадрах волонтера видно розбитий населений пункт, а на під'їзді волонтерське авто, що згоріло. Фронт стає все ближче до Цукуриного.
«Перших п’ятеро цивільних із селища ми вивезли на Покровськ. Вони поїдуть на розселення або до рідних», — каже волонтер.
Далі Христов поїхав на евакуацію в Желанне Друге, що розташоване поруч з Галицинівкою, яке атакують окупанти.
— Прощайте люди, — такими словами із села виїжджає місцевий чоловік й обіймає жінку із собакою на руках — Все буде добре, я повернуся, куди ж я дінуся. Іра упокойся, бо ще тиск підніметься. Якщо зв’язок десь буде, то дзвони.
Чому чоловік виїжджає сам — невідомо, але це болюче розтавання передає те горе й страждання, які окупанти завдають мирним людям.
Разом із чоловіком виїхало ще троє місцевих. Далі їх всіх відвезли до Дніпра.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!