Прифронтовий Вугледар понад два роки зазнає щільних обстрілів з боку російських окупантів. Тут до повномасштабного вторгнення проживало близько 15 тис. осіб. Скільки нині лишається — невідомо.
Прифронтовий Вугледар понад два роки зазнає щільних обстрілів з боку російських окупантів/ Колаж "Вчасно"
У Вугледарі нещодавно побував волонтер Денис Христов. Він їздить у гарячі точки фронту, доставляє гуманітарну допомогу й евакуює людей.
Цього разу місцевий чоловік Євгеній провів волонтеру прогулянку руїнами міста. Він показав, де жив, яких руйнувань зазнав кожний будинок, і де нині знаходяться тіла місцевих, які лишають й досі під завалами.
«Ось це мій дім, а це дві дірки, коли прилетіло — я якраз у підвалі спав, тоді каменюкою плече вибило», — каже місцевий.
На відзнятих кадрах — суцільні вирви, уламки та руїни. Місто мертве, але ще має відголос життя.
«Все розбито, але природа продовжує тут робити красу. Ось перші проліски, нарциси. Кажуть, що подарують ці квіти місцевим дівчатам», — говорить Христов.
Разом з цим місцевий показав будинок, в якому нещодавно завалило двох людей. Вони піднялися на 4 поверх, аби зателефонувати, а далі був приліт. Їх донька лишилася у підвалі, вона вижила, її евакуювали.
Нині чоловік, розгулюючи руїнами, знає, що деякі жителі досі лишаються під завалами.
«Тут семеро осіб лишаються, але це те що, я знаю. Більше нікуди ж не ходжу, — каже чоловік. — Я тут зазвичай збираю дошки й радію, що вони є. А як „прилетить“, то класно — і рубати нічого не треба, все на дріб'язки розлітається. Лишається тільки позбирати. Думав виїхати, але чим. Паспорт згорів, права теж. Куди мені зараз? Та і кому я потрібен?».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!