на тимчасово окупованих росією територіях “процвітає” мародерство/ілюстративне фото
Світлана Радостєва розповідає, що в її селі Новокраснянка, поблизу Кремінної на Луганщині, мародери почали виносити усі цінні речі з будинків ще на початку війни.
«Виносили з хат усе, що було: меблі, телевізори, холодильники, пральні машинки. Навіть старий посуд забрали. Тягли все, що бачили очі. Вантажили це все на КамАЗ, приїжджали кілька разів. Тоді один мешканець села обурився на це, то його застрелили. Після цього, звісно, всі бояться виступати хоча б проти чогось. Страшно.
Тому «звільнили» сільські будинки від усього, що люди наживали роками. Тоді жодних бойових дій у селі не було", — пригадує жінка. Жителька Кремінної Інесса Федорова також додає: в місті вже почали мародерити, однак робити нічого — вона виїхала з міста, а ніхто інший не займатиметься збереженням чиїхось особистих речей.
Валентина Петровська з Лисичанська теж пригадує: коли на початку березня виїхала з міста, взяла з собою лише мінімум речей, який встигла «закинути» у сумку: білизну, мінімальний набір одягу та документи з грошима. Всі інші речі — зокрема, й шубу, яку купувала за 30 тисяч гривень, і дорогу побутову техніку, лишила за зачиненими дверима квартири. Їх було, до речі, двоє — в тамбур та в саму квартиру. Однак принцип «чим більше — тим краще» не зберіг її речей.
«Я ще планувала повернутися за своїми речами, які лишилися у квартирі. Коли дізналася, що нашій армії потрібні ноутбуки та планшети, згадала: у мене є й те, й інше. Передала через знайомих ключі від квартири, розповіла, де лежить ця техніка. І через кілька днів мені пишуть, що ключі не знадобилися — і в тамбур, і у квартиру замки зломані.
В самій квартирі не лишилося ніякої техніки: пралка, комп’ютер, два телевізори, кілька телефонів, які використовувала для роботи й випадково забула на видному місці — нічого немає. На кухні, де стояла пральна машина, висмикнуті всі ящики — забрали навіть столові прибори з гравіюванням. А в пралці напередодні виїзду лишилася купа брудної білизни (і моєї, й чоловіка) — не встигли попрати. Тих речей теж немає. Просто вкрали машинку з брудними трусами", — пригадує Валентина.
Шафи, до речі, теж не «пережили» набігу мародерів. Її половина спустіла майже повністю — не лишилося ні білизни, ні верхнього одягу, ні футболок і джинсів. Як каже жінка, склалося враження, ніби просто спустошили без розбору шафу. А в чоловіка вкрали футболки, білизну та зимові пари взуття й кросівки відомої фірми. До речі, ні годинників, ні прикрас подружжя у квартирі теж не лишилося. Крали навіть не золоті прикраси (їх жінка забрала з собою), а звичайну біжутерію, яка продається в кожному магазині.
Тяжка доля цінних речей не обійшла навіть приватні будинки, деякі з яких охороняли собаки. Дійшло до того, що до мародерів просто «готуються». Один із прикладів — попередження для тих, хто хоче вдертися в будинок. Власник нерухомості у Маріуполі залишив на дверях гаража такий напис: «Брать немає чого! Входити заборонено — стріляю без попередження відразу в лоба».
Власник будинку у Маріуполі залишив на дверях гаража напис для мародерівІрина Хмеленко з Лисичанська також додає: машин по місту більше не лишилося — їх позабирали навіть із приватних гаражів. Навіть машину, яка розвозила людям воду, вкрали кілька днів тому. А вона отримала повідомлення про те, що мародери обікрали магазин, розташований у центральному районі міста.
Костянтин Мальцев із Лисичанська обурений: про мародерство місцевих було відомо ще у 20-х числах травня. Однак правоохоронці (які на той момент евакуювали людей із небезпечних територій) на це не звертали уваги. Таку реакцію пояснив пізніше перший заступник голови МВС Євген Єнін в інтерв'ю «РБК-Україна».
«Є мародерство як військовий злочин, який вчиняється військовослужбовцями в умовах збройного конфлікту, а є майнові злочини, які вчиняються пересічними громадянами. Всього упродовж війни розпочато досудове розслідування майже 8 тисяч кримінальних проваджень цієї категорії.
Ми бачили, як російські окупанти займаються відвертим дикунством, викрадаючи електрочайники без підставок, пральні машинки та інше. Вкрали навіть оленячі роги в одному з поліцейських відділків в зоні ЧАЕС. Єдина проблема, що там в 15−20 тисяч разів перевищена норма гамма-фону, так що когось кара божа може наздогнати набагато швидше, аніж українські правоохоронці. Але так само ми бачили як люди використовували паузу у бойових діях і не соромилися цупити якісь предмети побуту у сусідніх будинках", — розповів заступник міністра.
Євген Єнін додав, що розслідування цих злочинів на сьогодні певною мірою залишається відкладеним — «немає можливості поставити під кожним під'їздом по поліцейському». Також у зруйнованих кварталах у людей масово відсутні документи, тому дуже складно перевірити, чи дійсно ця особа жила саме тут і вивозить свої речі зі свого помешкання. Попри це правоохоронець вважає, що ці злочини з часом будуть розкриті.