Втратив 63 кілограми в полоні: історія захисника Маріуполя Юрія Мадіна/колаж Вчасно
В день повномасштабного вторгнення росії Юрій був на чергуванні. Окупанти почали обстрілювати Маріуполь з моря. Про те, що Маріуполь оточують, він та його командування зрозуміли одразу.
"Моїм завданням як заступника начальника загону з тилу була безпосередньо забезпечити весь особовий склад усіма необхідними продуктами харчування, необхідними речами, тоді це були теплі речі, і всіма видами матеріального забезпечення, паливо-мастильними матеріалами", – коментує чоловік.
Склади з їжею були під постійними обстрілами. Аби дістати продукти, треба було розбирати завали. Не вистачало питної води, тому пили технічну.
"Як могли її дезенфікували. Коли знаходили якісь засоби для дезінфекції, тоді їх використовували. А взагалі очищали звичайним кип'ятінням".
Юрій Мадін з побратимами. Фото: Юрій Мадін Їли крупи, м'ясні та рибні консерви, каші. Намагались готувати перші страви. Коли видавали на складах якісь смаколики, то готували зелені борщі. На Пасху готували перепічки. Якось у військових залишались ще залишки борошна, то навіть готували чебуреки з м'ясної консерви.
Відволікатися допомагали книги, спорт та вивчення іноземної мови.
Вже в полоні в Оленівці забирали телефони та книги. В Юрія зберігся зошит з німецької мови, тому вивчав німецьку. Робоча група, яка за бажанням залучалася до робіт, приносила книги. Це звичайно, були Тютчеви, Буніни. Але доводилось читати. А заняття спортом трохи перебавали почуття голоду. За весь час Юрій втратив 63 кілограми.
За його словами, він був впевнений, що повернеться з полону.
Коли звільняли з Оленівки, окупанти дали нашим захисникам кілька хвилин, аби зібрати речі. Військові до кінця не знали, що їх везуть на обмін.
"Зазвичай, коли зачитували списки і виводили людей, вони виїжджали у невідомому напрямку і ніхто не знав потім, де вони перебувають. Тому ми з повною впевненістю начепили все, що можна на себе начепити, тому шо була інформація, що речі всі забирають. Тільки все, що на тобі одягнуте, ти можеш забрати, а все решта забирали. Тому в основному на себе теплу білизну начепили, кілька пар шкарпеток, курточку, фліску. У кого що було", – ділиться Мадін.
Військові підозрюють, що спочатку їх відвезли до Таганрога, звідти літаком вони вирушили до Білорусі транзитом через одне з російських міст.
"Коли вже почули українською "хлопці, я буду називати прізвище, виходимо по одному. Ну тоді ми вже відчули себе, що невже, невже відбудеться цей момент…"
Зараз Юрій перебуває на Київщині. Тут проходить реабілітацію та чекає зустрічі з родиною. Після відновлення чоловік хоче продовжити захищати Україну.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!