З бізнесу — у волонтерство: підприємниця-переселенка допомагає біженцям з Кремінної

Підприємниця з Луганщини Олександра Ізуіта організовує для кремінян-переселенців гуманітарну допомогу. При цьому сама Олеся (так вона себе називає) є двічі переселенкою.

Підприємниця з Луганщини допомагає біженцям з Кремінної

Вперше жінка залишила рідну домівку у 2014 році, коли до Луганська прийшла війна. На той момент акторка за освітою, Олеся працювала артдиректоркою розважального центру та мала групу аніматорів. Разом з родиною жінка переїхала з обласного центру до містечка Кремінна і почала шукати, як заробляти на життя. У невеликому місті не було жодного розважального центру для дітей. Олеся вирішила, що ця ідея може бути перспективною.

У 2019 році за грантової підтримки міжнародних донорів переселенка створила дитячий розважальний центр «Мозаїка». Він став першим таким центром у невеликому містечку. Сюди потяглися діти — грати в аерохокей, святкувати дні народження, стрибати на батутах серед яскравих кульок.

Центр «Мозаїка» - перший подібний у Кремінній Центр «Мозаїка» - перший подібний у Кремінній Разом з Олесею працювала ціла команда аніматорів. Поступово біля дверей центру стали збиратися підлітки, яким нікуди було піти. Вони бачили, що у закладі кипить життя, хоча там розважалися діти меншого віку. Олеся вирішила організувати підлітків та створила молодіжну організацію «Чарівний пендель». Тепер у підлітків теж було активне життя — волонтерство, екотабори, тренінги та поїздки. Усі разом вже готувалися відкрити перший хаб у місті.

Це все призупинилося 24 лютого, коли росія напала на Україну.

У березні Олеся з родиною виїхала з Кремінної. Усе обладнання залишилося у її центрі, жінка вдруге стала переселенкою.

«Я жалкую, що не вивезла обладнання з центру, адже у мене була можливість це зробити. Тоді я думала, кому потрібні дитячі розваги, якщо війна в Україні. Зараз на Луганщину страшно їхати, Кремінна окупована, я не знаю, що з моїм центром».

Опинившись у Вінниці, Олеся вирішила не сидіти, склавши руки, а допомагати людям. Так підприємниця стала волонтеркою.

«У перші дні війни я написала заявку на невеликий грант від Данської ради у справах біженців. Як писати такі заявки, я знала — оскільки вже мала досвід спілкування з донорами. Мою заявку на надання допомоги жителям Донецької та Луганської областей погодили», — каже Олеся.

Поки виділили гроші за цим грантом, Кремінна вже була в окупації. Тож Олеся почала закуповувати продукти та розвозити їх до місць, де компактно оселилися креміняни.

«Я бачила, що багато людей виїхали з-під обстрілів, у них не було речей першої необхідності. Багато хто потребував подушок, чайника, засобів гігієни. Я бачила ситуацію, коли люди жили у гуртожитку, а там був один електрочайник на увесь поверх, у якому гріли воду і на чай, і на те, щоб помитися. При цьому людям роздавали щодня макарони та крупи, але насправді часто вони потребували зовсім не цього», — розповідає Олеся.

Команда підлітків, які ходили до Олесі у центр, створила телеграм-канал, який об’єднав жителів Кремінної, які вимушено залишили свої домівки. 17-річний Микита Горбатенко створив цей канал, який дозволив згуртувати жителів Кремінної у різних областях та містах. Зараз креміняни проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Рівненській, Черкаській та інших областях.

Долучитися до каналу можна за посиланням — https://t.me/kreminnaUA.

«Завдяки цьому каналу ми об’єднали людей, які роз’їхалися Україною, обрали координаторів у кожному місті, вивчаємо потреби, спілкуємося, намагаємося допомогти. Людям пенсійного віку потрібні продукти та ліки, а тим, кому 40 років — знання. Це те, що озвучують переселенці. Мене надихає, що люди готові працювати, навчатися, пристосовуватися до життя на новому місці».

Переселенка каже, що за кілька місяців навчилася їздити на новому транспорті, у тому числі вантажному, дізналася, де є гуртові бази, як домовитися про знижку у супермаркетах, коли закуповуєш продукти для гуманітарної допомоги, як підтримати своїх же переселенців зі Сходу, які шиють постільну білизну.

«Це зовсім не те, що я звикла робити вдома, але якщо зараз я можу бути у цьому корисною, буду робити це».

Також шукає можливість для відкриття у Вінниці центру раннього розвитку дитини, куди зможуть прийти шестирічні діти, щоб підготуватися до навчання у школі.

Олеся вірить, що незабаром її затишна зелена Кремінна буде знову під українським прапором, а вона повернеться до свого центру, щоб разом з дітьми розвивати своє невелике містечко на Луганщині.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev