Захиститися від концепції «русского міра»: як і чому Латвія зобов’язала тисячі росіян складати екзамен із державної мови

Мова є одним із компонентів національної безпеки. Упродовж не одного десятиріччя Україні штучно намагалися насадити російськомовність — російська проникала в усі сфери: від культурної до побутової. За часів Радянського Союзу велася цілеспрямована політика з русифікації українських територій — її «плодами» в 2014 році скористалася Росія, аби вдертися на суверенні українські землі та розв’язати війну, виправдовуючи це нібито захистом «російськомовного населення».

Усю небезпеку питання мови чудово розуміють у країнах Балтії: то й діло в РФ лунають неправдиві заяви про «утиски» та «дискримінацію» там російськомовного населення — мову сміливо можна назвати одним із компонентів «русского міра», який прагне просувати держава-агресор. До прикладу, у квітні цього року російська Держдума видала заяву, в якій в кращих традиціях пропаганди йдеться про «русофобські гоніння», «нетерпимість до руських» та «неофашистські симпатії» в Естонії, Латвії та Литві.

Аби ефективно зреагувати на загрози, що йдуть від Росії, у Латвії вирішили ввести обов’язковий іспит для тих громадян РФ, які прагнуть жити у країні. За деталями щодо такої практики редакція «Вчасно» звернулася до Міністерства внутрішніх справ Латвійської Республіки.

Передумови: усвідомлення небезпеки, яку несе Росія та російська мова

Ще у 2019 році в Латвії затвердили Концепцію національної безпеки. В одному з її пунктів чорним по білому визначається, що основними зовнішніми чинниками, які негативно впливають на внутрішню безпеку та захист конституційного ладу в країні, є інформаційна політика, а також так звана «політика співвітчизництва», яку проводить Росія.

«Інформаційна політика Росії має довгострокові цілі, і вона орієнтована на зміну громадської думки Латвії відповідно до зовнішньополітичних пріоритетів Росії. Росія намагається применшити єдність латвійського суспільства і сприяти відчуженню жителів від держави. Росія використовує „співвітчизницьку політику“ як інструмент для залучення співвітчизників до діяльності з впливу Росії, спрямованого проти національної безпеки Латвії», — йдеться у Концепції.

У звіті Служби державної безпеки Латвії за переломний для світової безпеки 2022 рік також зазначається, що російська пропаганда, яка роками була безпосередньо доступна російськомовній частині суспільства, сприяла спотвореному та нереалістичному сприйняттю світу цією частиною суспільства.

«До цього часу широке використання російської мови в Латвії полегшувало для Росії утримання частини суспільства в „русском мірє“. Так звана „політика співвітчизництва“ довгий час слугувала наріжним каменем „м'якої“ сили Росії», — пояснюють у міністерстві внутрішніх справ.

Та далі зазначають, що навіть через більше ніж тридцять років після відновлення незалежності у країні існує потреба запобігати наслідкам радянської окупації, адже значна частина громадян Латвії не знає латиської мови на достатньому рівні, або ж робить вибір не спілкуватися нею.

Натомість, зазначають в МВС, розділення інформаційного простору латиською та російською мовами аж ніяк не сприяє згуртованості суспільства та захисту демократичного державного устрою — до такого висновку, до речі, дійшов Конституційний суд Республіки.

«Враховуючи реалізовану Росією концепцію „русского міра“, формування громадської думки про необхідність захисту інтересів російських співвітчизників за кордоном, а також її вже розвинену агресію в інших країнах, концепцію „русского міра“ можна чітко побачити в контексті політики національної безпеки Латвії. Тому важливо вміти вчасно відреагувати та захистити основні цінності Європейського Союзу, такі як демократія, рівність, верховенство права та повага до прав людини, у тому числі шляхом внесення відповідних змін до Закону про імміграцію, запобігаючи таким чином Росію від розвитку „політики співвітчизництва“ в Латвії», — аргументують в МВС.

Необхідність екзамену для росіян закріплена на законодавчому рівні

Таким чином у вересні 2022 року в Латвії набули чинності зміни до закону про імміграцію, згідно з якими громадяни Росії, аби продовжити посвідку на постійне проживання в країні, мають підтвердити володіння латиською мовою на рівні A2. Це базовий, так би мовити побутовий рівень, який передбачає розуміння нескладних висловлювань та вміння вести розмови на звичайні теми.

У ході іспиту оцінюються навички аудіювання, читання, письма та говоріння.

Вимога, зокрема, стосується і людей пенсійного віку з РФ, які вже не одне десятиріччя мешкають у країні. Від складання іспиту або його письмової чи усної частини можуть звільнити за станом здоров’я — для цього треба взяти довідку у лікаря. Не повинні складати іспит і люди віком від 75 років.

В МВС зазначають: загалом йдеться лише про тих росіян, які отримали дозвіл на постійне проживання в Латвії, та були громадянами або негромадянами Латвії до набуття громадянства РФ. Наразі усі посвідки на постійне проживання в країні таких осіб дійсні лише до 1 вересня 2023 року. Тож система доволі проста: хочеш далі перебувати у Латвії — склади успішно іспит. Після закінчення терміну дії дозволу на проживання іноземні громадяни не мають законних підстав для перебування в Латвійській Республіці.

При цьому латиська влада встановила для росіян зручні умови: екзамен можна скласти ще раз у разі провалу, і часу для цього — до кінця листопада. А тим, хто претендує на отримання статусу постійного резидента ЄС, за умови надання свідоцтва про володіння мовою продовжать чинні посвідки до кінця 2023 року. Для охочих «підтягнути» латиську діють мовні курси.

Та навіть попри це, пишуть ЗМІ, станом на кінець червня половина російськомовних жителів Латвії не справляється з іспитом. Натомість близько шести тисяч громадян РФ не виявили жодного бажання — ні складати іспит, ні отримати тимчасову посвідку на проживання, тому вже у вересні їх попросять покинути країну.