Іван Станіславський — журналіст та фотограф з Маріуполя. Після початку повномасштабної війни переїхав до Львова, де разом із колегою та другом Андрієм Василенком збирає колекцію листівок із зображеннями рідного міста.
Іван Станіславський разом із колегою та другом Андрієм Василенком збирають колекцію листівок із зображеннями Маріуполя
Прихід окупантів фактично знищив Маріуполь і від нього зараз лишилися лише руїни. Журналіст та маріуполець Іван Станіславський до початку повномасштабної війни захоплювався краєзнавством та досліджував рідне місто.
Чоловік розповідає, що після того, як рашисти навесні 2022-го року знищили Краєзнавчий музей у Маріуполі, він разом із колегою зрозумів, що інформація, яка збиралася в музеї приблизно сотню років, а це приблизно з 20-х років минулого століття, втрачена.
Немає альтернативного сховища, де б зберігалися дані в електронному вигляді. До того, ж частину вцілілих експонатів рашисти вивезли в Донецьк.
А директорка музею Наталія Капусникова, схоже, взагалі стала колаборанткою, адже в телесюжетах окупантів вона сама ці експонати рашистам і вручає.
Разом з тим, якось Іванові надіслали кілька листівок із зображеннями давнього Маріуполя. Тоді журналіст згадав, що теж має декілька схожих екземплярів в електронному вигляді.
З цього почалася велика робота над пошуком таких поштівок та збором їх на єдиному електронному ресурсі.
«Тут все доступне у відкритому доступі. Зокрема поширення цих даних зберігає їх від знищення. Все, що було в Краєзнавчому музеї зараз втрачене назавжди, бо копії його ніде не було, все існувало в єдиному екземплярі. Ми збираємо інформацію та робимо її доступною для кожного, хто міг би її скопіювати, зберегти собі. Таким чином ми створюємо резервні копії, які можна буде потім відновити».
Коли чоловік виїжджав з міста, то встиг зберегти свій ноутбук, де була більша частина його архівів. Таким чином, ця інформація стала базою та одним із джерел для електронної колекції. Також після публікації, про те, що друзі-журналісти збирають листівки, маріупольці почали відгукуватись та надсилати свої копії. Іван розповідає, що є випадки, коли надсилають по 1−5 штук, а є й коли і 20−50. Тобто є люди, які вже намагалися щось збирати і радо долучаються до ініціативи.
«Загалом це листівки, які створювались в період початку XX-го століття, до початку Першої Світової війни, тобто ще в період російської імперії. Тоді в Маріуполі місцеві фотографи робили світлини, наприклад Куїнджі, Стояновський, та багато інших. Ці листівки випускали як місцеві типографії та використовували як сувенірну продукцію при поштових пересиланнях чи просто з вітальними написами».
За словами Станіславського, збереглося багато листівок як і з написами, так і без без них. Коли поштівка підписана, це дає розуміння географії листування пересічного маріупольця початку XX-го століття. Чоловік робить висновок, що мешканці міста тоді спілкувалися з Францією, Швейцарією, росією та загалом великою кількістю міст Європи.
На листівках переважно зображували краєвиди Маріуполя, центральні вулиці, визначні місця чи споруди. Також є і багато індустріальних будівель, заводів, як от Нікополь, Провіданс. Є й зображення Морського порту та Залізничного вокзалу.
«Найбільшу приватну колекцію поштівок у Маріуполі мав колекціонер Віктор Морозов. Він помер ще до початку повномасштабного вторгнення, приблизно наприкінці 2021-го року. Що з його колецією довго не було відомо, але зараз вдалося з’ясувати, що вона перейшла до іншого маріупольського колекціонера, будинок якого згорів», — зазначає Станіславський.
Згідно каталогу Морозова, відомо, що існує близько 460 різновидів листівок із зображеннями давнього Маріуполя. Зараз в онлайн-альбомі Станіславського та Василенка є лише половина — понад 200 листівок. Поки опрацьовують ще одну партію, адже колекція постійно збільшується. Іван розповідає, що надходження, які надсилають люди, постійно треба опрацьовувати та аналізувати.
До слова, окрім колекції листівок, Іван Станіславський працював над дослідженням маріупольських мозаїк. У 2020-му році чоловік випустив книгу, де зафіксували 26 монументальних панно, які існували в межах Маріуполя. Пізніше, вже восени 2022-го вийшов ще один альбом, присвячений усім жанрам монументального мистецтва Маріуполя.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!