Російські керовані авіабомби стали великою проблемою для української армії. У середньому за добу армія рф скидає до 300 таких бомб в зоні бойових дій.
Ця зброя наразі не є точною, часто бомби вражають цивільні об'єкти та вбивають мирних людей.
Щодня на одному напрямку росіяни використовують 70−80 КАБів/ Ілюстративне фото
КАБи відіграли суттєву роль у стримуванні українського контрнаступу влітку 2023 року та у зниженні рівня здатності української армії обороняти та відстояти Авдіївку восени 2023-го- взимку 2024-го.
Парк літаків російської авіації, що здатні нести такі бомби налічує, за різною інформацією, від 400 до 600 літаків моделей (Су-27, Су-30, Су-34, Су-24М, МіГ-29 тощо).
Наразі єдиним ефективним варіантом протидії застосуванню КАБів є збиття і недопущення підльоту російських бомбардувальників на відстань пуску.
Існуючі українські засоби ППО наразі не здатні цього зробити.
Зброя, що здатна на це — літаки F-16 з ракетою AIM-120 AMRAAM на озброєнні, та західні зенітно-ракетні системи великого радіусу дії (PATRIOT, NASAMS).
Але навіть за наявності подібного озброєння повністю нівелювати загрозу не вдасться.
За словами старшого аналітика БФ «Повернись Живим» та аналітика Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова, російські КАБи є аналогом американських боєприпасів JDAM, щоправда, доволі поганим.
«Розшифровується вони як осколково-фугасна авіаційна бомба до якої додається модуль управління і певна конструкція, яка у польоті розкривається. Її вага різна: від 250 кг і понад 1 тони, — розповідає Бєлєсков в інтерв'ю Donbas Frontliner. — Росіяни пристосовуються не просто скидати бомби на голову, як це було в Сирії. Тому вони зробили таке нововведення, яке для нас створює проблеми».
За словами Бєлєскова, дистанція КАБів залежить від висоти з якої здійснюється пуск. Чим більша висота — тим більша дальність. Але загалом КАБи летять десь до 60 км, а запускаються з висоти 10−12 км.
«Загалом, окупанти намагаються атакувати цими бомбами воєнні об'єкти: пункти управління, ППО, артилерію, але через велику неточність страждають цивільні, — додає Бєлєсков. — На одному напрямку росіяни використовують 70−80 КАБів на день, а у нас таких напрямків 4−5. Тобто у день декілька сотень».
Аналітик додає, що російські КАБи обраховуються тисячами доларів. Це відносно дешева річ, яку можна швидко виготовляти.
«Це масова річ, яку вони освоїли, — розповідає Бєлєсков. — Вони не зупиняються на досягненні, якщо зараз використовується ФАБ-500, то вже мова йде про створення модулів управління і наведення для потужніших боєприпасів до 1500 тонн».
Бєлєсков додає, що наша ППО на фронті нині обмежена, аби уражати такі цілі. Інколи треба думати: чи прикривати міста, чи наземні з'єднання. Тому ключове завдання російські боєприпаси виконують.
«Хоча у нас є випадки у 2023−2024 роках, як здійснювалися певні засідки, коли носії цих боєприпасів знищувалися, — додає аналітик. — Однак перехоплювати ці боєприпаси дуже важко. Тут стоїть питання боротьби певних ризиків для їх носіїв і ми вже фактично бачили один приклад, як це може відбуватися. Коли розгортається ЗРК з відповідною дальністю, який може вражати носії навіть в зоні пуску, навіть коли він відстрілявся і може догнати ракету. На жаль, у нас таких ЗРК не так багато і є певний ризик для операторів».
Разом з цим Бєлєсков додав, що ЗСУ не вистачає сучасних літаків-винищувачів. У нас є радянські, зі слабкими ракетами та невеликою дальністю.
«Нам треба F-16, який має кращу точність та ракети. Виходячи з цього нам треба або більшу кількість ЗРК, або сучасні літаки, — каже Бєлєсков. — Однак повністю цю загрозу звести до нуля неможливо. Ми можемо її мінімалізувати, наростити ризики для російської пілотованої авіації, щоб їхнє командування постійно думало: чи є тут певні спроможності в українців завдати удару у відповідь. Єдиною гарантією того, щоб це не використовувалося — це, щоб російська авіація не могла працювати, однак ми цього зараз не можемо досягнути».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!