Попри війну і всі інші перешкоди, Донецька область розвивається і маленькими кроками, як і вся Україна, намагається інтегруватися до Європейського Союзу. Та чи усвідомлюють це жителі прифронтового регіону?

Корумповані та важкі на підйом: саме такі звинувачення дуже часто лунають на адресу українських чиновників. І Донеччина не виняток. Чому люди не сприймають представників влади та якими хочуть їх бачити?

Відлуння Радянського союзу довгі роки стримувало розвиток сучасних українських шкіл. Навіть зараз багато навчальних закладів живуть та навчають, керуючись старими звичками та методами. Але з 2018 року в Україні оголосили про старт реформи освіти, що стало поштовхом для перших змін.

Пандемія COVID-19 вплинула на підприємців Донеччини, але не зупинила їх — дехто навіть зробив крок вперед у розвитку бізнесу.

У Слов’янську Донецької області працює унікальний для Донбасу центр психологічного відновлення «ПРОМИР», спеціалісти якого допомагають дітям і дорослим подолати психологічні наслідки війни.

Небезпека коронавірусу COVID-19 не лишає часу на зволікання та змушує пристосовуватися до нових умов і діяти відповідно до них. Наскільки ж ефективно працюють під час пандемії держслужбовці та нардепи Донеччини, та як оцінюють їх дії мешканці регіону?

Місцеві активісти давно стали рушійною силою розвитку будь-якої громади. Активний людський капітал, який Донеччина отримала відносно нещодавно, вже допоміг багатьом містам і селищам регіону зазнати позитивних перетворень.

На Донеччині ветерани АТО та волонтери за власною ініціативою продовжують допомагати медикам з віддалених селищ дістатись до лікарень в містах.

Вже протягом двох років у прифронтовій Авдіївці працює анестезіолог-реаніматолог Юрій Банар із незвичним для українського вуха по батькові — Віорелович. Він — людина, про яку із захопленням розповідають один одному не тільки захисники країни, а і мирні місцеві мешканці Авдіївки, але про яку зазвичай не згадують у репортажах та новинах з фронту.