На початку цього року Мінкульт представив проєкт так званого закону про дезінформацію. Він викликав неабияке обурення медіа-спільноти України та Європи. Обговорюють скандальний проєкт закону і журналісти та блогери Донеччини.

Журналісти Донеччини обговорили законопроєкт про дезінформацію
Журналісти Донеччини обговорили законопроєкт про дезінформацію

Круглий стіл із обговорення законопроєкту організував Центр громадського контролю «ДІЙ-Краматорськ». За словами організаторів, основна мета публічної дискусії — щоб регіональна журналістика не залишалася осторонь такого важливого для усієї медіа-спільноти питання, повідомляє ІА «Вчасно».

Серед основних положень законопроєкту щодо дезінформації, який вже встигли охрестити «драконівським», є наступні положення:

1. Вводяться поняття дезінформації та недостовірної інформації.

Дезінформація — недостовірна інформація з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно:

— національної безпеки;
— територіальної цілісності;
— суверенітету;
— обороноздатності України;
— права українського народу на самовизначення;
— життя та здоров’я громадян;
— стану довкілля.

Недостовірна інформація — неправдиві відомості, яких не існувало взагалі, або неповна чи перекручена інформація про:

— осіб;
— факти;
— події;
— явища.

Не є дезінформацією: оціночні судження; сатира та пародія; недобросовісна реклама.

2. Вводиться індекс довіри — так званий «знак якості», що підтверджує дотримання медіа принципів журналістської етики.

3. Вводяться наступні поняття:

— «професійний журналіст» — ним вважатиметься лише член нового спецоргану — Асоціації професійних журналістів України (АПЖУ);
— «журналіст» — усі ті, хто не побажав вступати до лав АПЖУ;
«поширювач інформації» — фактично всі користувачі соцмереж, блогери.

Тільки «професійні журналісти» користуватимуться захистом держави і отримуватимуть акредитацію на заходи органів влади.

Звичайні «журналісти» будуть обмежені в доступі до держорганів, а також не матимуть захисту і гарантій профдіяльності.

Усі «поширювачі інформації» будуть зобов'язані поширювати тільки достовірну і перевірену інформацію.

4. Виявленням дезінформації займатиметься Уповноважений з питань інформації. Він матиме право:

— звертатися до поширювачів інформації із заявами про відповідь або про спростування дезінформації;
— звертатися до суду із позовами про спростування та надання права на відповідь щодо дезінформації;
— звертатися до суду із заявами про обмеження доступу до інформації;
— звертатися до правоохоронних органів у випадку наявності ознак кримінального правопорушення.

5. За поширення дезінформації передбачені неабиякі покарання: від штрафів до ув'язнення.

Адміністративна відповідальність:

— за більше 3 зафіксованих фактів дезінформації протягом одного року: за умови добровільного спростування — штраф у 1000 мінімальних зарплат (4,7 млн ​​гривень) за кожен випадок; при відмові від добровільного спростування — штраф у 2000 мінімальних зарплат (9,4 млн гривень) за кожен випадок;
— видалення такого матеріалу або зміна його адреси — штраф у 5 мінімальних зарплат (23,6 тис. гривень);
— ненадання відповіді на заяву чи запит Уповноваженого — штраф у 5 мінімальних заробітних плат за кожен випадок порушення;

Кримінальна відповідальність:

— систематична масова дезінформація про факти, які становлять загрозу національній безпеці і територіальній цілісності — штраф від 5000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів або виправні роботи до 2 років;
— поширення дезінформації з використанням ботів або спеціально організованих фейкових акаунтів — позбавлення волі на термін від 2 до 5 років;
— фінансування масової дезінформації — позбавлення волі на термін від 2 до 5 років;
— повторна масова дезінформація організованою групою, яка призвела до тяжких наслідків або завдала матеріальної шкоди у великому розмірі — позбавлення волі на термін від 5 до 7 років.

На переконання Інституту масової інформації, запропонований законопроєкт не виконує функції захисту українського суспільства від поширення суспільно шкідливої інформації та дезінформації. Натомість він створює механізми тотального контролю за інформаційним простором, при чому не тільки за традиційними засобами масової інформації, а також і за звичайними громадянами, які в будь-який спосіб обмінюються інформацією.

Як оцінюють положення законопроєкту журналісти Донеччини, дивіться у відео:

Новини Донбасу, Донеччина, журналісти, закон про дезінформацію

Додати коментар