Віталій Атаманчук / Фото: Медійна ініціатива за права людини
Наразі Віталій Атаманчук перебуває у виправній колонії № 32 у Макіївці, повідомляє Медійна ініціатива за права людини.
За даними правозахисників, Віталій Атаманчук майже тридцять років працював на шахті, згодом — начальником ділянки «Донецькшахтометробуду». Не виїхав з окупованих територій, бо не знав, як покинути рідний будинок.
Донька шахтаря Олена, яка виїхала жити до Києва ще напочатку війни, стверджує, що її рідних — батька, мати да брата, бойовики ОРДЛО схопили 4 вересня 2018 року. Їх піддали катуванню та психологічному тиску, але за 30 днів мати та брата відпустили.
Маму Олені вдалося вивезти з окупованого Донецька, а ось брата — ні. Він після допитів та побиття перебував у важкому моральному та психологічному стані. Минулої осені брат помер.
Також у полоні бойовиків залишається Віталій Атаманчук.
Олена каже, що і до затримання, і зараз у батька серйозні проблеми зі здоров’ям. У нього хвороба Бєхтєрєва, ішемічна хвороба серця та кілька інших хвороб. Він втрачає свідомість.
«Мені сказали, що нещодавно він був у тюремній лікарні. Погано почувається — весь час болить спина, задихається, підвищується тиск. Він просить ліки — потребує знеболювального та протизапальних препаратів, які ми, навіть, не знаємо, як передати», — говорить донька.
До Атаманчука, як і до інших незаконно утримуваних людей, бойовики не допускають представників міжнародних гуманітарних місій.
Під час минулих так званих обмінів представники НЗФ не віддали пенсіонера, хоча він сподівався, що буде звільнений.
Зараз бойовики не визнають, що утримують Атаманчука у заручниках. Хоча факт його перебування у СІЗО та колонії підтверджують кілька колишніх донецьких бранців.