Фото з відкритих джерел
За останні сім років жителям Дружківки доводилося двічі виходити до міської ради на акції протесту і збирати близько 8 тисяч підписів за забезпечення безперебійного водопостачання міста. Про це «Вчасно» розповів Павло Островський, координатор ініціативної групи дружковчан.
І хоча зараз ситуація з водопостачанням у Дружківці та сусідніх населених пунктах принципово краща, ніж до 2013 року, коли в літній період городяни бачили воду в кранах лише вранці та ввечері, але також лишає бажати кращого.
Зокрема, критична ситуація склалася в приватному секторі міста, де досі застосовується так званий літній графік подачі. Другий донецький водовід перебуває в аварійному стані і потребує термінового ремонту.
За словами Павла Островського, Дружківська міська рада та її керівництво не проявляє політичної волі для вирішення проблеми.
«Коли секретар міської ради Володимир Григоренко в ефірі національного телеканалу дає зрозуміти, що у відключеннях води винні самі дружковчани — це говорить про неадекватну оцінку ситуації і неготовність до тих викликів, які стоять перед містом», — зазначає він.
Однією з вимог мітингу за безперебійне водопостачання в 2016 році було створення робочої групи з питань виходу з критичної ситуації із залученням фахівців та учасників ініціативної групи. Згідно із задумом, робоча група повинна була скласти план і розрахунки необхідних заходів для вирішення проблеми, представити їх публічно і захищати ці рішення на всіх рівнях — від міської ради до Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.
Як каже активіст, тодішній міський голова і міська рада проігнорували вимогу громадськості, вирішили обійтися без експертної групи і фактично взяли відповідальність на себе. З того часу міський голова обрався в депутати Верховної Ради України та отримав більше повноважень і можливостей для вирішення цієї проблеми. Але результатів його діяльності так і не видно.
Без реакції залишилася і інша вимога громадськості — ініціювати передачу Торецького ВУВКГ (виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства) на баланс міста, щоб міська рада мала більший вплив на забезпечення водопостачання.
Проігноровані були і вимоги забезпечення резервних джерел водопостачання.
«Повну байдужість депутатська більшість і керівництво міської ради проявляють в питанні Олексія Долбещенкова. Це директор водоканалу, який багато років керує підприємством в умовах грубого конфлікту інтересів», — каже Павло Островський.
За його словами, сімейний бізнес Долбещенкових — продаж дружковчанам очищеної води: «У більшості європейських країн сім'я чиновника не може мати бізнесу в тій сфері, яку він регулює. Таке порушення вважається проявом корупції. Незважаючи на те, що цей факт давно відомий, і вимогу відставки Олексія Долбещенкова підтримали тисячі дружковчан, міська рада демонструє повну байдужість і не звертається до КП „Вода Донбасу“ з вимогою змінити керівництво Дружківського філії».
Таким чином керівництво міста демонструє глибоку стурбованість проблемою водопостачання, але ефективних кроків до її вирішення не робить.
«Право на воду — невід'ємне право громадян, гарантоване міжнародним правом. Обов'язок кожного депутата, кожного керівника міста — активно захищати право городян на водопостачання на всіх можливих рівнях і майданчиках. Якщо влада про це забуває, дружковчанам доведеться про це нагадувати і домагатися відновлення справедливості в цьому питанні», — зазначаэ Павло Островський.