Підприємниця Ганна Ощепкова йде у депутати Краматорської міської ради, аби створити для мешканців рідного міста комфортні умови життя, роботи та розвитку.

Ганна Ощепкова розпочала свій шлях у бізнесі в 2014 році: саме тоді, у розпал бойових дій, разом із подругою ухвалила рішення створити у Краматорську сімейний центр «Планета знань». Наразі дві філії центру налічують близько 400 малих вихованців, які під керівництвом спеціалістів розвиваються, вчаться іноземним мовам, проходять унікальні для Краматорська курси швидкочитання, суперматематики та ментальної арифметики, займаються хореографією та просто весело проводять час під час піжамних вечірок і різноманітних свят.

«Кругом війна, все палає, дітей вивозять, а ми будуємо центр. Було, звісно, страшно. Але все одно десь у глибині душі було відчуття, що все налагодиться», — пригадує Ганна.

З часом Ганні вдалося розширити бізнес — поруч із центром відкрилася кав’ярня у львівському стилі.

Окрім бізнесу, краматорчанка займається громадською та волонтерською діяльністю. З початком війни на Сході України була однією з організаторок пункту допомоги переселенцям у Краматорську. На базі центру «Планета знань» регулярно проводяться благодійні акції та свята для дітей з малозабезпечених сімей та дітей з інвалідністю.

З початком карантину через поширення COVID-19 Ганні разом з іншими підприємцями вдалося організувати та запустити у соціальних мережах групу, яка допомогла місцевому бізнесу вижити у період кризи знайти покупців онлайн.

Щоб створити для підприємців та мешканців рідного міста комфортні умови життя, роботи та розвитку, Ганна Ощепкова вирішила балотуватися від партії «Європейська Солідарність» у депутати Краматорської міської ради.

Журналісти «Вчасно» розпитали кандидатку про її плани у політиці.

Коли і як для себе ухвалили рішення піти в політику?

— Таке рішення сформувалося декілька років тому, бо насправді мені не дуже подобається те, що відбувається в нашому місті. У міській раді є яскраво виражений розподіл на частину, яка хоче рухатися вперед, залучати інвестиції, кредити ЄБРР чи Світового банку, робити місто привабливим для інвесторів. І є частина людей, яка все це з якоїсь загадкової для мене причини успішно гальмує, бо їх багато. І це неправильно.

У мене син — студент, навчається в Києві і каже: «Мам, я не приїду», і я розумію, що для нього місто непривабливе. Росте молодша донька. Не хочеться, щоб вона їхала. Хочеться, щоб дітям було чим займатися в цьому місті, щоб була нормальна робота, інфраструктура, щоб дітям було цікаво та комфортно жити в Краматорську.

Багато чого, звісно, робиться. Але за рахунок, знаєте, добудівництва — продовження роботи попередньої президентської команди. Та ж сама децентралізація, гроші, направлені на регіони, ті ж самі 800 мільйонів гривень, які завдяки минулій команді та очільнику ОДА Павлу Жебрівському були вибиті з державного бюджету. І за ці гроші будується Льодова арена, парки і так далі.

Але завтра гроші можуть закінчитися, і ми залишимося ні з чим. Зараз є такі розмови, що з 2021/2022 року всі кошти, податки будуть йти на централізований рахунок у Києві — то в нас Краматорськ знову залишиться без грошей. Люди цього чомусь не розуміють.

Чому балотуєтеся від «Європейської Солідарності» та розкажіть про свою команду?

— Я не надто близька до політики людина, займалася громадською діяльністю та бізнесом, але я живу в цьому місті, в цій країні. Я користуюся результатами роботи команди п’ятого Президента Петра Порошенка. Наприклад, реформа освіти. Була доволі гарна ідея, яку зараз потихеньку ховають. Далі — реформа медицини. Я живу в селищі, користуюся послугами Шабельковської амбулаторії. Бачу, як люди мучаться в місті у наступних ланках поліклінік, і наскільки зручно це робити тут у селищі. Але ця реформа також ховається.

Той же безвіз. Є лоукостери, доволі дешеві квитки, ми скористалися цією можливістю на повну котушку. Пішки з рюкзаком по Європі — це шикарно. Сів у вихідні і з того ж Харкова чи Києва можеш злітати побачити світ.

«Європейська Солідарність» — це, напевно, єдина сила, яка реально українська, яка ратує за збереження держави. Немає оцього «закінчити війну будь-якою ціною». Мені їх принципи зрозумілі, прийнятні. Результати їх роботи можна побачити та відчути.

Від партії до Краматорської міської ради балотується 25 осіб. Перші два у списку — це чинні депутати міськради Валерій Власенко та Віктор Рубановський. Перший, до речі, був удостоєний визнання як найкращий депутат року. Є в нашій команді Оксана Проселкова — веде групу «Автентична Донеччина», у своїй школі збирає музей і це та людина, яка стоїть на позиціях реформи освіти. Є Ангеліна Шостак — людина з дуже активною життєвою позицією, займається пошиттям прапорів. Один із вишитих нею стягів потрапив до Книги рекордів. Тобто у нас в команді люди, яким не все одно. Люди, які відповідають за свої слова та роблять те, що декларують.

Які проблеми Ви хочете вирішити в Краматорську?

— Я багато років працювала у фінансових структурах і сподіваюся, що змогу якимось чином допомагати нашій партії контролювати місцевий бюджет. До речі, чинні представники «ЄС» в міській раді Краматорська підіймають реальні питання. Наприклад, наше, скажімо так, містоутворююче підприємство, відчуває себе господарем землі. Майже на кожній установі міста висить табличка «НКМЗ для міста». Насправді наскільки я знаю, робиться це не просто так, а коштом тих самих податків, які вони мають перераховувати до місцевого бюджету. Але ж треба вирішувати, які проблеми більш насущні та куди витрачати гроші, скажімо, не якісь вікна у садочку ставити, а, наприклад, придбати апарат ШВЛ чи відремонтувати томограф, який зараз не працює.

Сторінка Ганни Ощепкової у Фейсбуці: https://www.facebook.com/KramatorskAnna/

У минулому саме «ЄС» підіймала питання відкритості генерального плану землі по місту. Досі його не відкрили. Те ж саме містоутворююче підприємство лише у лютому 2020 року уклало договори на оренду землі й почало платити гроші у місцевий бюджет. Це були мільйони, які їм просто роками дозволяли не платити до місцевого бюджету. Тобто у міській раді хтось має контролювати ці питання та зробити всі подібні процеси прозорими. Оскільки генеральний план завзято не хочуть відкривати, є ще купа землі, будівель, якими хтось користується і нічого не платить місту.

У нас достатня кількість проблемних місць у Краматорську: і медицина, і освіта, які потрібно підтримувати, на які треба звертати увагу, рахувати та виділяти кошти. Наскільки я розумію, гроші того фонду будівництва, які були виділені ще при Порошенку, закінчуються і попереду буде тяжкий період, ми залишимося без грошей, а якщо решту коштів заберуть до Києва, працювати буде дуже і дуже складно.

Яких змін у місті хочуть звичайні люди та підприємці, зокрема? Чи взагалі комфортно у Краматорську вести бізнес?

— Краматорськ — дуже специфічне місто. Я стикалася з введенням бізнесу у різних містах, оскільки працювала у великих мережевих компаніях, об’їздила пів України і знаю, наскільки відносно просто в інших містах розв'язати певні питання, прийшовши до Центру надання адміністративних послуг. У Краматорську це займає місяці, роки. Сподіваюся, що добудова ЦНАПу допоможе якось модернізувати всі процеси. Дуже сильно хочеться у корені змінювати ставлення наших державних структур до підприємців і в принципі до жителів міста. Тобто коли людина сидить та відчуває себе королем, працює за принципом «вийди та зачини двері з тієї сторони», це неправильно.

І від цього відношення втомилися не лише підприємці, а й звичайні громадяни. Я бачу, скільки людей хочуть і можуть заробляти як самозайняті особи, але вони бояться. Бо в нас це настільки чомусь складно і страшно, ми всі ходимо під якимось «дамокловим мечем», боїмося, що прийдуть, посадять чи розстріляють. Дуже хочеться працювати над якимось спрощенням умов для роботи підприємців.

Хочеться дати людям можливість комфортно жити, працювати та заробляти, при цьому не ображаючи державу. У Європі люди не бояться працювати, бо є договірні відносини, коли і держава, і громадянин виконують зобов’язання один перед одним. А у нас чомусь виходить гра в одні ворота.

Чому важливо, що активісти, підприємців, звичайні люди не бояться та йдуть у владу?

— Ці люди на власному досвіді відчули всі ці незручності та дискомфорт. Насправді зараз від ряду партій йде велика кількість адекватних людей. Чим більше буде адекватних людей, які раніше не були в політиці, але мають досвід у сфері фінансів, бізнесу чи освіти, які відчули все це зсередини, тим буде краще. Вони розуміють, що хочуть змінити, і відчувають відповідальність за свої дії.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня 2020 року

Публікація створена у рамках інформаційного проєкту редакції «Вчасно» — «Змінити своє місто» з метою підтримки місцевих активістів, ветеранів АТО/ООС, волонтерів

Новини Донбасу, Донеччина, Краматорськ, вибори, Ганна Ощепкова

Додати коментар