«Похльобочна», «постірочна» та пекарня: в Сєвєродонецьку розширюються «блага цивілізації»

Новина про «помивочні» в Сєвєродонецьку із пропускною здатністю до 100 осіб на день без жодного натяку на приватність чи гігієну трохи зійшли з топів регіональних та всеукраїнських ЗМІ, як окупаційні гауляйтери повідомили про відкриття «пункта выдачи горячей пищи». Про це в своєму Телеграм-каналі написав в.о. гауляйтера Сєвєродонецька микола моргунов.

Працюватиме «похльобочна» у приміщенні місцевого ресторану, якому пощастило вціліти під декілька місячними обстрілами рашистів, шість днів на тиждень із вихідним у неділю, який, ймовірно, пропонується відвести під день посту та духовної їжі.

Також в місті урочисто запрацювала «приватна» пекарня потужністю 1200 буханок хліба на добу — на продаж та в гуманітарку. З огляду на те, що за даними різних джерел, в місті залишається від п’яти до десяти тисяч людей, такої кількості хліба або замало, або кількість людей, які залишились в окупації, завищено.

«Тисячу двісті буханців. Першим та майже найголовнішим способом точно підрахувати кількість населення в окремому регіоні — дивіться на споживання хліба. Неважливо скільки кажуть, важливо, скільки щодня в місті є хліба. 1200. Можна, наприклад, додати ще двічі по 1200 гуманітарок (але це не так). Вважайте самі, скільки зараз живе у Сєвєродонецьку. Скільки залишилося звільнених старих нових щасливих жителів республіки», — написав у своєму Фейсбук користувач Savelyi Vasserman.

До «помивочних» та «похльобочних» в перспективі можуть додатись «постірочні». Про це написала мешканка Сєвєродонецька у Фейсбуці з посиланням на власне джерело на окупованій території.

«В «постірочній» можна буде попрати та посушити речі. Попрати, так розумію, у наших крадених пральних машинах. «Постірочну» можуть зробити у приватному секторі, де є водяні свердловини», — йдеться в дописі.

Також за наявною інформацією від джерел на окупованій території, в місті може з’явитись «хостел», одним з профілей якого можуть стати сексуальні послуги клієнтам. Проте їх тарифікації та асортименту поки невідомо.

Нагадаємо, до «звільнення» Сєвєродонецька від уявних «нацистів» в кожному із супермаркетів міста продавались щонайменше декілька десятків хліба: від бездріжджового та безлактозного до чіабати на заквасці з грецькими маслинами. У Сєвєродонецьку працювали розважальні заклади: кафе, ресторани, нічні клуби із широкими винними картами, меню та значним діапазоном вибору кухні світу — від української та японської до французької та італьської.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!