Через ризики втечі чи впливу на свідків суд продовжив обмеження для подружжя Кириленків у справі про незаконне збагачення

Відповідні ухвали Вищий антикорупційний суд постановив 18 травня 2026 року. Задовольнивши клопотання прокурорів САП, суд продовжив процесуальні обов’язки для подружжя щонайменше до 18 липня 2026 року.

Павло Кириленко й надалі перебуватиме під процесуальним контролем. Він зобов’язаний прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду, повідомляти про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками у справі та не залишати територію України без дозволу. Його закордонні паспорти залишаються на зберіганні у Державній міграційній службі.

Аналогічний пакет обмежень суд продовжив і для Алли Кириленко, яку обвинувачують у пособництві незаконному збагаченню. Вона також має з’являтися за викликом, не виїжджати за межі країни без погодження та не контактувати зі свідками й фігурантами провадження. Водночас в ухвалі щодо неї не зазначено вимоги про здачу закордонних паспортів.

Контроль за виконанням обов’язків покладено на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Чому ВАКС не пом’якшує обмеження, а Кириленко зберігає посаду

Продовження процесуальних обов’язків свідчить про те, що ВАКС не вважає справу формальністю, а ризики переховування чи впливу на свідків — досі актуальними. У САП наголошують, що статус голови Антимонопольного комітету дає Кириленку значні можливості впливу, тому обмеження на виїзд за кордон та контакти зі свідками залишаються необхідними.

Водночас тривалий судовий процес та обвинувачення за двома тяжкими статтями не заважають Кириленку продовжувати очолювати АМКУ. Ще під час досудового розслідування суд відмовив у його відстороненні від посади, а політичного рішення про звільнення чиновника досі не ухвалили.

Спроби усунути Кириленка в політичній площині були ще у жовтні минулого року, коли у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про його звільнення. За його терміновий розгляд депутати зібрали 238 голосів. Однак надалі процес фактично зупинився: документ так і залишився у профільному комітеті, а питання подальшої долі очільника АМКУ фактично перейшло у площину судового розгляду.

У результаті Кириленко продовжує керувати одним із ключових державних органів, паралельно відвідуючи засідання ВАКС уже у статусі обвинуваченого.

Елітна нерухомість на родичах: суть обвинувачення НАБУ та САП

Справа Кириленка стала одним із найрезонансніших антикорупційних розслідувань останніх років. За версією НАБУ, у 2020−2023 роках, коли посадовець очолював Донецьку ОДА, його родина набула активів на 72,1 мільйона гривень, законність походження яких слідство ставить під сумнів.

Детективи стверджують, що на родичів дружини чиновника — зокрема представників родини Віннікових — оформили 21 об'єкт нерухомості у Києві, будинки в Київській області та дорогі автомобілі, якими фактично користувався сам Кириленко.

Через це очільнику АМКУ також інкримінують недостовірне декларування. За версією слідства, у деклараціях він не вказав преміальний автомобіль та два десятки об'єктів нерухомості. Сам Кириленко свою провину заперечує.

Декларація-2025: як майно родини поступово зникало зі звітності

На тлі судового процесу декларація Павла Кириленка за 2025 рік демонструє значно скромніший офіційний майновий стан родини. Єдиним задекларованим доходом стала його заробітна плата в АМКУ — 2,28 млн грн.

У декларації відсутні автомобілі, корпоративні права та цінні папери. Із нерухомості залишилися квартира у Львові площею 65,4 кв. м у спільній власності та право користування житлом у Києві, оформленим на Альбіну Віннікову. Серед нових активів — лише торгова марка Алли Кириленко вартістю 22 тис. грн.

Заощадження родини становлять 35 тис. доларів готівкою та понад 837 тис. грн, із яких близько пів мільйона гривень Павло Кириленко зберігає готівкою.

Водночас попередні декларації свідчать про поступове скорочення кількості активів у звітності родини після початку розслідування. Ще у 2023 році Алла Кириленко декларувала нерухомість у Горлівці — квартиру, гараж і земельну ділянку, а також мільйонний дохід від підприємницької діяльності. Уже в декларації за 2024 рік це майно зникло, натомість з’явився дохід у 1,74 млн грн від продажу нерухомості Валерію Віннікову.

Саме декларації за 2023 та 2024 роки стали однією з основ для обвинувачень НАБУ. Водночас публічної інформації про окреме провадження щодо декларації за 2025 рік наразі немає.