«Бачимо, що діти змінюються»: як молодь Донбасу навчають заробляти гроші і бути корисними громаді

Впродовж 12 днів тренери у Святогірську розповідали молоді, як втілити ідею — від задумки до реалізації, повідомляє ІА «Вчасно»

У таборі — 21 дитина віком від 12 до 17 років. Коли організатори оголосили про відбір дітей, отримали 117 заявок, розповідає координаторка молодіжного табору Олена Кучерук.

«Ми дивилися на анкети, на мотивацію дітей, хотіли відібрати таких, які не просто приїдуть у лісі відпочити, а навчитися основ підприємництва, каже Олена. — Аби діти отримали ці знання і повезли їх у свої громади і доклали зусиль, щоб життя у цих громадах ставало кращим.»

«Багатьом життя не подобається, але мало хто готовий його змінювати»

Учасників табору організатори відбирали в основному з невеликих міст — Костянтинівки, Слов’янська, Миколаївки, Кремінної, Сєвєродонецька. Діти вказували проблеми у своїх громадах (відновити каток, встановити дитячі майданчики, створити простір для спілкування).

Шукати ідеї, тестувати їх у таборі навчає Анна Гладка. Каже, що діти позбавлені рамок, вони пропонують креативні рішення, на які дорослі часто не зважилися б.

Табір із соціального підприємництва, Донеччина / фото: Віктор Конопкін«У нас тут від ідеї, що народиться під час дизайн-мислення, до готового проекту. Цілі, завдання, результати, дії, бюджети, ризики, оцінки — цих практичних речей потребує будь-який проект, — говорить Анна. — Чим би вони не займалися далі, проектний дизайн потрібен завжди. Адже навіть приготування борщу — це маленький проект зі своїми цілями і задачами».

У таборі також говоритимуть про корупцію. Розповісти про неї підліткам Анна Гладка хоче у вигляді форум-театру. Аби починаючи бізнес, юні підприємці знали, що на них може очікувати і мали інструменти, як отримати довідки, послуги у державних органах без хабарів.

Навчатися, розважаючись

«Я люблю освітні методики через розваги. Це цікаво і доступно для дорослої і дитячої аудиторії. Про корупцію можна розповісти через театр, про проект через приготування борщу. Ми не можемо розповісти про всі рішення, але можемо означити напрямок, де їх шукати», — зазначає тренерка.

Власним досвідом з неформальної освіти приїхав поділитися Володимир Соколовський зі Львова. Переконаний, що підлітки можуть починати створювати свій бізнес у 15 років.

«Коли я казав, що в бізнесі головні гроші, діти починали говорити про розвиток громади, середовища, країни. Це вже соціальний бізнес, — ділиться Володимир. — І вони думають про це — як покращити життя навколо. Це круто, це основа соціального підприємництва. Коли твій бізнес допомагає іншим людям, а не просто набиває кишені чи забруднює довкілля».

На Донеччині хабів більше, ніж на Львівщині

Володимир Соколовський розповів, що у Британії разом з експертами розробив проект власного соціального бізнесу — варення «Галицькі шишки», гроші від його продажів підуть на створення вільного простору в одному з сіл у Карпатах. Аби молодь мала можливість розвиватися і спілкуватися там, дізнаватися про нові можливості.

«Я бачу, що підлітки з Донеччини та Луганщини, де зараз війна, щось хочуть, хочуть творити, розвиватися, рухатися, — додає тренер. — Нам потрібно дати їм ці інструменти, показати, куди йти, щоб вони використали свій потенціал».

Підлітки мають власний досвід соціального підприємництва

На тренінг із селища Красноріченське, що на Луганщині, приїхала Валерія. Шістнадцятирічна школярка почула, як її краматорські однолітки у своїй школі створили вільний простір — у директора попросили виділити кімнату і обладнали її власними зусиллями. Цю ідею дівчина хоче втілити у себе вдома.

Досвідом створення «Ековарні» з виробництва ручок у школі поділилася Марина Білоусова з Костянтинівки. Ручки, зроблені з кольорового паперу, планують продавати у своїй школі з 1 вересня, у перспективі — виготовлення блокнотів та іншої канцелярії.

Після щоденних тренінгів підлітки мають час на арт-терапію, можливість обговорити почуте, також отримують навички ненасильницького спілкування, адже у сучасному світі більшість проблем можна вирішити завдяки комунікації, переконана Уляна Єгорова.

«Я бачу, як діти змінюються на очах, вони застосовують знання, які щойно отримали, — ділиться тренерка з неформальної освіти Уляна. — Вони навчаються слухати одне одного, будують комунікацію, яка буде комфортною усім. Коли ми вміємо комунікувати з людьми, зі світом в цілому, можемо досягти більших успіхів, у тому числі і у бізнесі».

Змінити підхід до таборів

Олена Кучерук мріє, що колись табір у лісі перестане бути просто розважальним. Адже навіть влітку серед природи діти можуть навчатися. І така неформальна освіта у 21 столітті вкрай важлива. Такий молодіжний табір провели вперше. Сподіваються: далі буде.

Табір із соціального підприємництва організовано за гроші Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини і ПРООН.