За незалежність України у боях з окупантами загинув військовий зі Слов’янська 38-річний Антон Гришин. Він пішов на фронт добровольцем, аби забезпечити дітям майбутнє без війни.
Антон Гришин/ Фото: Юлія Гришина
У захисника залишилася дружина Юлія, 20-річна донька Вікторія, 15-річний син Роман, 11-річний син Олександр, старший брат та батьки.
Антон Гришин народився 8 жовтня 1984 році у місті Слов’янськ, де він і прожив все своє життя. Навчався у школі № 15. До війни працював майстром на меблевій фабриці «Альфа меблі», розповідає «Вчасно» дружина Антона Юлія Гришина.
«До війни у нас було звичайне життя, сім'я, родина, звичайні буденні радощі, — каже Юлія. — Коли почалася війна він дивився, слухав та аналізував багато інформації. Він все обдумував і сказав, що має піти на фронт: «Хто якщо не я, наші діти мають жити у вільній країні, я не хочу, щоб наші сини це бачили й жили у стані війни».
Фото: Юлія Гришина
Фото: Юлія Гришина
Фото: Юлія Гришина
Антон Гришин пішов на фронт добровольцем, військову службу не проходив, бо у нього був «білий» квиток за станом здоров’я. Зі Слов’янська чоловік поїхав влітку 2022-го і вступив до військової частини в Кременчуці.
«Він прослужив декілька місяців у військовій частині, а потім пішов добровольцем до „Азова“, — додає Юлія. — Він був одним із найкращих учнів КМБ „Азов“ — це така спеціальна підготовка».
Перший бій Антона відбувся на Запорізькому напрямку. Після цього його та побратимів повернули назад до Київської області, а згодом відправили на Луганщину. Чоловік брав участь у боях у Серебрянському лісництві. Там Антон і загинув 28 серпня 2023 року.
«Останнього разу він виходив на зв’язок 27 серпня, а в ніч на 28-ме загинув. За життя його повинні були нагородити „Золотим Хрестом“ від Залужного. Але мені цей хрест вручали, коли прощалися з Антоном, він не дожив до цього моменту», — говорить дружина.
Фото: Юлія Гришина
Фото: Юлія Гришина
Фото: Юлія Гришина
Прощалися з Героєм в Києві. Він хотів, аби його кремували, тому поховання відбулося у Київському крематорії.
«Поховали його прах у Державному історико-меморіальному Лук’янівському заповіднику. Там є алея почесних поховань, — додає Юлія. — Взагалі він любив життя, був активною людиною. Ми з ним були байкерами, захоплювався мотоциклами. Він був цілеспрямований, дуже хотів перемогти. Тепер лишається надія, що війна закінчиться і діти будуть жити у вільній країні, як хотів Антон».
Родина словʼянця Антона Гришина просить підписати петицію про надання йому звання Героя України посмертно. Зробити це можна за посиланням.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!