У березні 2024 року російські війська активізували свій наступ на два невеликі села на Донеччині: Урожайне та Старомайорське. У червні ворог зайняв більшу частину Старомайорського, а у липні окупував Урожайне.
Бійці 58-ї мотопіхотної бригади з жовтня обороняли Урожайне разом з підрозділами Нацгвардії/ Фото: The New York Times
Бійці 58-ї мотопіхотної бригади, які з жовтня обороняли Урожайне, та доданим до них підрозділам Нацгвардії було найважче стримувати ворога. До 100 осіб було вбито або пропало безвісти протягом трьох місяців боїв у селі.
У матеріалі The New York Times оборонці розповіли про битву за села та відхід на нові позиції.
Зазначається, що втрата сіл стала ударом для України на тлі нещодавніх успіхів рф на багатьох ділянках лінії фронту. Українські військові наполегливо боролися за їхнє звільнення під час контрнаступу 2023 року.
Солдати та офіцери, які були там, зазначають, що цивільного населення там вже не було, а будинки були настільки зруйновані, що захищати не було чого.
«Бої відбувалися в руїнах, із підвалів, — сказав 43-річний „Карай“, майор армії, який був в Урожайному й бачив деякі з попередніх боїв. — Окопів було кілька, але оборонних споруд не було, і побудувати їх було неможливо».
Урожайне складається всього з двох вулиць, і російські війська окупували половину села ще в червні, додав Карай.
«Півтора місяця це було як бій між двома зграями собак, — сказав він. — Стільки всього літало, поранених можна було евакуювати тільки вночі. Тож настав момент, коли не було сенсу тримати там людей».
Фото: The New York Times
Разом з цим 40-річний військовослужбовець Національної гвардії, який попросив називати його лише, на ім'я Марк, опублікував пост у X про запеклі бої. NYT вдалося підтвердити його особу.
Відомо, що 8 липня підрозділ Марка «зірвав джекпот», отримавши наказ допомогти захистити Урожайне. Сховавшись у підвалі будинку, українські захисники витримали чотири дні важких російських ударів.
До 12 липня їхній будинок зазнав атаки БпЛА. На світанку бійцям наказали відступити на іншу позицію, що вони й зробили, коли почався новий обстріл. За словами Марка, о 6:00 повз його позицію промчали три російські бронетранспортери, які виставили піхоту, що перегородила їм шлях.
Підрозділу Марка наказали відступати полями, оскільки дорога перебувала під контролем загарбників. Спочатку все відбувалося організовано, проте вже за кілька годин розпочався ворожий обстріл. Через годину він отримав поранення в обидві ноги.
«Я не міг іти далі. Зі мною був ще один поранений», — написав Марк.
Фото: The New York Times
Він наклав на ногу джгут і побачив групи солдатів, що відступали. Тоді нацгвардієць на позивний «Рубероїд» зупинився, щоб допомогти.
З ним Марк сказав, що поповз крізь зарослі та мінне поле до призначеного пункту збору поранених. Другий поранений спробував піти слідом, але був надто слабкий і сказав їм залишити його.
«Єдине, чого я дійсно боявся, це те, що я більше не зможу побачити свою родину, — каже Марк. — Це було моєю головною мотивацією, коли я мав повзти по гарячій землі та стерні донецького степу під палючим сонцем і не здаватися».
Нині бійці снайперського підрозділу 58-ї бригади з червня перебувають на позиціях в Старомайорському.
«Ми будемо стримувати їх настільки, наскільки зможемо», — наголосив 28-річний снайпер із позивним «Стен», який тепер є пілотом безпілотника.
Він показав журналістам NYT відео з успішними ударами безпілотника по російській техніці, мотоциклісту, а також складу боєприпасів у селі.
«Вони постійно намагаються атакувати наші позиції, переважно невеликими групами на мотоциклах. Вони забираються в лісосмуги й окопуються там. Вони лізуть, як таргани», — описав «Стен» російські війська.
Фото: The New York Times
Фото: The New York Times
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!