Нині на Добропільському напрямку тривають так звані «бої за залишки» глибокого тактичного вклинення ворога на схід від міста Добропілля.
На Добропільському напрямку тривають так звані «бої за залишки» глибокого тактичного вклинення ворога на схід від міста Добропілля/ Ілюстративне фото
«В результаті противник утримав позиції на північ та схід від Заповідного (Никанорівки). Ба більше, йому вдалося повністю зайняти Маяк — Паньківку, вийти на західні околиці Шахового і Володимирівки. Таким чином, ним була усунута безпосередня загроза «відсікання залишків» свого вклинення підрозділами ЗСУ.
Одночасно у центральній і південній частинах своєї смуги 51-а ЗВА намагається виконати основний свій план в рамках загального плану щодо наступальної операції ГВ «Центр» на Покровському напрямку — наступ і прорив в район Шевченко — Білецьке — Родинське — Гришине, з метою блокування Покровська з півночі й північного сходу.
Крім того, окремі підрозділи ворога мають своє безпосереднє завдання — вихід на північно-східні околиці Мирнограда.
За останні кілька днів у всій зоні 51-ї ЗВА, яка діє не лише на Добропільському, а й на Покровському напрямку, вдалося зайняти лише до 3-х квадратних кілометрів. А саме — просунутись на «вершині огризка» у бік Вільного й північніше Затишка.
«З погляду подальших перспектив утримання залишків вклинення на Добропільському напрямку для противника, більш-менш значущим в тактичному плані є лише друге просування. Оскільки ці атаки на південь від Заповідного змушують ЗСУ, замість продовження контратак, забезпечувати свої північний та південний фланги, — пише Машовець. — Противник чудово розуміє, що ЗСУ не мають загальної переваги кількісно над ним. І тому, вони можуть успішно контратакувати на певних обраних напрямках та ділянках лише шляхом концентрації там своїх сил та засобів. У зв’язку з цим, російське командування також цілком здатне визначити ці райони та ділянки зосередження підрозділів ЗСУ заздалегідь».
«Сили оборони атакували в напрямку Іванівка — Заповідне, але зразу ж починаються атаки противника на південь і північ від Заповідного. І тому, замість того, щоб просуватися далі на Маяк або Новоторецьке, українські підрозділи змушені відбивати ці атаки противника на своїх флангах. Зрозуміло, що в таких умовах просування підрозділів ЗСУ в обраному ними районі різко ускладнюється. Бо треба бути повним самогубцем, щоб кидатися вперед без огляду, з власними „провисаючими“ флангами», — пояснює Машовець.
«Треба розуміти, що на цей момент швидкість її витрачання, м’яко кажучи, не зовсім вписується в загальний графік гіпотетичної «Покровської наступальної операції». Особливо, якщо витрачати цю піхоту на якісь дії, які мають з нею мало спільного, — пише оглядач. — Мені, наприклад, так й не спало на думку — якого дідька, підрозділи правого флангу 51-ї ЗВА взагалі кинулися прориватися на схід від Добропілля? Це, м’яко кажучи, все було дуже і дуже «опосередковано» пов’язане з ситуацією на Покровському напрямку. Образно кажучи, це був якийсь «стрибок не в той бік», Покровськ і прилеглі райони явно знаходяться «не в тій стороні».
«Якщо найближчим часом противник буде змушений відкласти всі свої графіки та плани щодо „штурму Покровська“, а також перегрупуватися, то очевидно, що у всьому цьому „зриві“ буде об'єктивно винне саме командування 51-ї ЗВА, — додає оглядач. — Я не знаю, з якої причини воно направило ряд підпорядкованих штурмових підрозділів на прорив, а потім купу сил і засобів ще спрямувало для „виручки тих, хто прорвався“, але це рішення не кращим чином вплинуло на хід і зміст наступу на Покровському напрямку. „Упоровши“, по суті, на цих „стрибках убік“ відразу 3 свої бригади, командування 51-ї ЗВА противника, по суті, поставило весь гіпотетичний наступ на Покровськ, в рамках очевидних планів командування ГВ „Центр“, під великий знак питання».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!