Олександр та Сергій Гончаренко — держпосадовці Донеччини, які роками мали доступ до бюджетних коштів. На їх рахунках та рахунках батьків виявили мільйонні статки й десятки нерухомого майна, яке офіційно незадеклароване.
Олександр та Сергій Гончаренко — держпосадовці Донеччини, які провернули не одну схему з відмивання державних коштів/ Ілюстративне фото
Чергова історія про чиновників, які незаконно збагачуються, стосується братів Сергія та Олександра Гончаренко, що керували та продовжують керувати у фронтовій Донецькій області. Про це у своєму розслідуванні пише BlackBox OSINT.
Відомо, що за роки їх служби на державу їхні батьки — пенсіонери Ніна та Василь Гончаренки збагатились активами на майже $2 млн, а їхні дружини ведуть розкішний образ життя.
За даними BlackBox OSINT, в середині 2023 року невідома приватна компанія ПП «Полі», зареєстрована на той момент у місті Дніпро, отримала одразу 5 підрядів від Донецької обласної військової адміністрації на загальну суму 414 млн грн.
Аналітики зауважують, що останній дохід цієї фірми був ще у 2020 році й становив всього 132 тис. грн. У 2021 та 2022 роках фірма взагалі простоювала, а потім виграла одразу 5 тендерів підряд у Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної військової адміністрації на виконання робіт з відновлення теплопостачання та водозабезпечення у містах Мирноград, Святогірськ та Селидове, що сьогодні знаходиться в оточенні російської армії.
Відомо, що жодних конкурентів у ПП «Полі» в цих торгах не було. Також ця компанія не надала свою фінансову звітність, тож згідно тендерної документації, Донецька ОВА повинна була відхилити її пропозиції. Але в порушення закону вона не зробила цього.
«Тож, 414 млн грн та серйозна справа відновлення постачання тепла та води у прифронтових містах були довірені донецькими чиновниками невідомій фірмі. Два останніх тендери було завершено 5 вересня 2023 року — акурат у день, коли президент підписав указ про звільнення голови Донецької ОВА Павла Кириленка з займаної посади», — пише BlackBox OSINT.
За даними аналітиків, дана фірма, яка взяла замовлення одразу ж почала неякісно виконувати свою роботу. Наприклад по першому тендеру від 14 червня 2023 року ПП «Полі» мало з майже 25 млн грн виконати розтампонування чотирьох свердловин у місті Селидове до 20 липня 2023 року.
Однак замість працюючих свердловин Селидівська міська рада на своїй сторінці у Facebook відзвітувала про те, що «проблеми з водою у місті продовжуються», а свердловини все ще «знаходяться в стадії розтампонування».
5 вересня 2023 року Донецька ОВА уклала з ПП «Полі» два договори на придбання та підключення модульних очисних споруд на 70,88 млн грн та придбання та підключення модульної насосної станції до існуючих свердловин, мереж живлення та водопровідних мереж за 33 млн грн.
Підрядник мав поставити комплект модульної очисної споруди, а також насосну станцію з шістьма свердловинними насосами до 22 грудня 2023 року.
Теж саме — зі встановленням твердопаливних котелень у Селидовому на 200 млн грн. Зиму мешканці міста зустріли без тепла, бо ПП «Полі» не встигло виконати роботи восени, як було обумовлено.
Загалом, за даними системи Prozorro, по 4 з 5 контрактів ПП «Полі» не впоралось у домовлені строки й зірвало їх. Але Донецька ОВА у всіх випадках погоджувала перенесення строків додатковими угодами.
11 вересня 2024 року Державна аудиторська служба України відзвітувала про те, що через рік після виграшу тендеру на відновлення водопостачання
«Але 100 млн грн Донецька ОВА фірмі вже виплатила. За цей час російські окупаційні війська підійшли впритул до міста, та тепер взагалі вірогідно, що ці гроші були випущені „на вітер“, — пише BlackBox OSINT. — І що цікаво, як повідомляється, аудитори намагалися провести зустрічну звірку документів у ПП „Полі“, але „за зазначеною юридичною адресою приватне підприємство знайти не вдалося“, тож аудитслужба передала результати своєї перевірки правоохоронним органам».
Згідно з даними державних реєстрів, ПП «Полі» з лютого 2000 року по червень 2023 року було зареєстроване в Києві. На адресу в Дніпрі у провулку Добровольців, 15, кімната 3 фірму перереєстрували акурат за два тижні перед тим, як вона отримала підряди від Донецької ОВА. В той же день було змінено і вид діяльності компанії з «неспеціалізованої оптової торгівлі» на «будівництво житлових і нежитлових будівель». Тоді ж, 7 червня 2023 року, в реєстрі були змінені засновник та директор фірми — ним став Пантюков Сергій Павлович.
29 лютого 2024 року, коли вже було зрозуміло, що підприємство не виконує своїх зобов’язань за договорами, воно перереєструвалось на нову адресу у Києві — вул. Бориспільська, 9. Ця адреса є адресою масової реєстрації юросіб, за нею зареєстровано ще понад 1000 інших компаній.
«Тобто це така собі „реєстраційна яма“, коли мати юридичну адресу треба, але аби знайти за нею тебе було неможливо. Тоді ж у фірми знову змінився вид діяльності — тепер ПП „Полі“ займається не будівництвом, а вантажним автомобільним транспортом. Ну і, як ви вже здогадались, засновником та директором фірми вже є не Сергій Пантюков, а тепер це — Юлдашев Бахтійор Рузійович», — пише BlackBox OSINT.
Відомо, що так званий новий власник та директор ПП «Полі» є громадянином Узбекистану, зареєстрованим в місті Ташкент. І за даними реєстрів, цей громадянин з початку 2024 року став власником понад 100 компаній, зареєстрованих у різних містах України та з різними непов’язаними сферами діяльності.
«Це виглядає як спланована операція, скоріш за все, чиновників Донецької обласної державної адміністрації під керівництвом Павла Кириленка, направлена на відмивання понад 400 млн грн з бюджету, — додає BlackBox OSINT. — Бо закриті очі на відсутність досвіду роботи та оборотних коштів ПП „Полі“, а також повне сприяння у постійному перенесенні термінів виконання робіт всупереч інтересам громад міст Селидове, Мирноград та Святогірськ, вказує саме на це».
За даними BlackBox OSINT, підписував всі угоди з ПП «Полі» начальник Департаменту ЖКГ Донецької ОВА Сергій Гончаренко. В той самий час, коли ПП «Полі» почало перереєстровувати свою юридичну адресу, вид діяльності та керівника.
Сам Гончаренко навесні 2024 року також звільнився зі своєї посади й поїхав якнайдалі від Донеччини — аж у Закарпаття.
Про нього відомо, що він останні десять років працює державним службовцем. З 2015 по 2019 рік він працював у Департаменті екології та природних ресурсів Дон ОДА, після — став директором Департаменту ЖКГ.
Як інформує BlackBox OSINT, особливо цікавих нюансів в його деклараціях немає, однак ситуація змінилась навесні 2024 року, коли Сергій Гончаренко після провальних тендерів з ПП «Полі» буквально «втік» з Краматорська до Ужгорода.
За даними BlackBox OSINT, з травня 2024 року Гончаренко живе у скоріш за все орендованій квартирі площею 63 квадратні метри в елітному ужгородському ЖК «Модерн». В червні 2024 року він придбав авто Toyota Camry 2022 року випуску, вартість якої сьогодні сягає від $5,7 тис. до $42,2 тис.
Окрім того, 19 травня, вже перебуваючи в Ужгороді, колишній керівник Департаменту ЖКГ був оштрафований поліцією за перевищення швидкості. Тоді він перебував за кермом новенького автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D Coupe 2024 року випуску, що коштує від $133 тис. Але зареєстроване дане авто не на нього, а не 28-річну Куколь Віру Вікторівну — рідну сестру дружини Сергія Гончаренка. Відомо, що вона навчалась в КНУ імені Шевченка, не має свого бізнесу.
Разом з цим відомо, що в кінці травня дружина Сергія Гончаренка зареєструвала в Ужгороді ФОП. Через три місяці й сам Гончаренко зареєстрував свій ФОП з видом діяльності надання інформаційних послуг за адресою: вул. Минайська, 16, офіс 209. Саме тут знаходиться ТОВ «Офіс Центр 2», яке належить батькам Сергія Гончаренка. Пенсіонери Ніна та Василь Гончаренко купили цю компанію у травні 2023 року, що говорить про плани переїзду Сергія Гончаренка на Закарпаття ще за рік до того, як він це зробив, пише BlackBox OSINT.
Дане підприємство з 2020 по 2022 рік не подавало жодних фінансових звітів. У 2023 році чистий прибуток компанії склав лише 10,3 тис. грн. Але за даними Реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності компанії є одразу три земельні ділянки та 6 нежитлових приміщень, два з яких знаходяться в будівлі за адресою реєстрації. Середня вартість таких приміщень у центрі Ужгорода коштує близько $ 1 тис. за квадратний метр. Тобто загальна вартість приміщення може сягати $ 714 тис.
Ще чотири приміщення, що є власністю підприємства, розташовані на вулиці Собранецька, 150. Їхня вартість може сягати ще $ 263 тис.
«Таким чином ще за рік до того, як Сергій Гончаренко втік з Краматорська після скандальних тендерів, його батьки-пенсіонери знайшли десь майже мільйон доларів, аби придбати компанію з нерухомістю у майже 1000 квадратних метрів у центрі міста, — пише BlackBox OSINT. — Сам же Гончаренко, звільнившись з Донецької ОВА, подав декларацію, згідно з якою у нього та у його дружини було на той момент лише $ 65 тис. заощаджень. Цього явно було замало для купівлі двох нових автівок вартістю близько $ 170 тис. Звідки ж гроші? Чи не з тендерів?».
Олександр Гончаренко, брат Сергія Гончаренка, вже чотири роки обіймає посаду міського голови Краматорська і голови Краматорської міської військової адміністрації. Гончаренко із зарплатою в 111 тис. грн на місяць разом з його непрацюючою дружиною Христиною також встигли нажити чимало майна, інформує BlackBox OSINT.
Житловий будинок 281 квадратний метр в місті Краматорськ, ще один на 112 метрів квадратних та три земельні ділянки у селі Діброва, сім земельних ділянок в селі Ясногірка на понад 200 гектарів, які перебувають в оренді у Краматорської міськради. Також є приміщення магазину 98 квадратів у Краматорську і квартира 90 квадратних метрів в одному з найдорожчих в Києві ЖК «Бульвар Фонтанів».
У 2022 році Христина Гончаренко з 20-річною донькою Євгенією переїхали жити у Париж, де хизується на своїй сторінці в Instagram дорогим життям.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Мер Краматорська Гончаренко літав на Лазурний берег Франції під час війни
«В червні 2023 року мера Краматорська Олександра Гончаренко засікли у Ніцці, коли він мав бути у офіційному відрядженні у Словаччині. Тоді Гончаренко спочатку заперечував цю поїздку, а потім визнав, що дійсно літав у Францію провідати доньку, яка навчається у місті Ніцца, — пише BlackBox OSINT. — Враховуючи, що в деклараціях Олександра Гончаренко за багато останніх років не було відображено якихось заробітків його дружини, свій коштовний образ життя в столиці Франції вона, виходить, веде його коштом. Враховуючи лише ціни на оренду житла у Франції, і не кажучи вже вартості навчання у французьких вишах, навряд чи офіційних $ 3 тис., які заробляє мер Краматорська в місяць, вистачає на всі ці витрати».
BlackBox OSINT додає, що всі вище наведені факти — це «квіточки» порівняно з тим скільки ще майна записано на батьків Сергія та Олександра Гончаренка.
Зокрема, на матір Ніну Гончаренко записано 53 об'єкти нерухомості, на батька Василя Гончаренко — ще 38.
Також за даними з Реєстру речових прав на нерухоме майно, Ніна Гончаренко є власницею одразу 40 земельних ділянок загальною площею 242 гектари. Середня вартість цих земельних ділянок сягає близько $ 500 тис. за гектар, тобто загалом земля Ніни Гончаренко вартує близько $ 121 тис.
Далі на матір братів Гончаренків записано одразу 6 будинків, 5 квартир, велике нежитлове приміщення площею у 471 квадратний метр. За даними BlackBox OSINT вартість останнього обʼєкта могла складати близько $ 235 тис.
«Не менш цікавий майновий здобуток батька братів Гончаренків. Василь Гончаренко близько 20 років працював головним санітарним лікарем Краматорська. В березні 2020 року він став виконувачем обов’язків директора Донецького обласного лабораторного центру МОЗ України, — пише BlackBox OSINT. — 28 жовтня 2020 року він звільнився. Тобто людина також, як і його сини переважну частину свого життя провів на державній службі з відповідною зарплатою і доступом до бюджетів та впливу. Його офіційний дохід, згідно декларації за 2019 рік, складався з зарплати у 63 тис. грн на місяць та пенсії — 8 тис. грн».
Сьогодні 74-річний Василь Гончаренко володіє п’ятьма будинками, два з яких знаходяться у курортному селі Щурове біля Слов’янська. Також у власності батька братів Гончаренків дві квартири, одна з яких розташована у Львові, яку він придбав приблизно за $ 133 тис.
Загалом, починаючи з 2016 року батьки Сергія та Олександра Гончаренків набули у власність активів щонайменше на $ 1,8 млн.
«Шалені гроші як для українських пенсіонерів, що в десятки разів перевищують їх прибутки, — пише BlackBox OSINT. — Якщо скласти докупи офіційні доходи родин Сергія та Олександра Гончаренків та їхні витрати разом з витратами їхніх батьків, то виходить така картина. З 2015 року по березень 2024 року Сергій Гончаренко разом з дружиною Юлією офіційно заробили $ 336,7 тис. Офіційні доходи родини Олександра Гончаренко з 2016 по 2023 рік становили $ 705 тис.»
Без урахування побутових витрат, купівлю брендового одягу, гаджетів та витрат на подорожі, на набуття коштовних активів у вигляді будинків, квартир, авто та земельних ділянок брати Гончаренки, їхні дружини та батьки за цей же період часу витратили $ 2,2 млн, тобто на $ 1,2 млн більше.
«Звідки взялись ці „ліві“ неофіційні доходи на більше мільйон доларів? Враховуючи приклад з тендерами ПП „Полі“ висновок напрошується сам по собі», — додає BlackBox OSINT.
BlackBox OSINT вказували, що новим власником та директором ПП «Полі» після того, як воно «переїхало» з Дніпра і стало приховуватись від аудиторів, став громадянин Узбекистану Бахтійор Юлдашев. Він також став власником та керівником ще з сотні інших фірм.
Деякі з них, що тепер, як і ПП «Полі», записані на Юлдашева, так само як і ПП «Полі» напередодні ставали отримувачами великих багатомільйонних державних підрядів. Наприклад, ТОВ «АМК» у 2023 році виграла два великих тендери — один на капітальний ремонт комунального дитячого садка в смт Чупахівка Сумської області на суму 25,5 млн грн, а другий — на будівництво водогону в цьому ж смт на суму 95,4 млн грн.
За даними «Наших грошей», на будівництві водогону ТОВ «АМК» завищила ціни вдвічі. У 2019 році ця компанія була фігурантом кримінального провадження за фактом маніпулювання податковою звітністю на загальну суму 5,6 млн грн ПДВ, чим ухилялась від сплати податків в особливо великих розмірах.
Також ТОВ «Менго Трейд» у 2023 році виграла у неконкурентних торгах державних тендерів на суму 59,5 млн грн у Департамента з питань самоорганізації населення Дніпровської міськради на капітальні ремонти ліфтового обладнання. Після засвоєння цих грошей компанія змінила свою назву з ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Ліфтмонтаж Дніпро» на «Менго Трейд», а також змінила свій вид діяльності з будівельно-монтажних робіт на виробництво сиру та масла. Разом з цим власником і директором фірми став Бухтійор Юлдашев.
«Це — лише частина з тих фірм, у яких прослідковується одна й та сама історія: отримали багатомільйонні підряди у державних установ, засвоїли гроші, а потім різко в один і той самий час — навесні 2024 року — змінили свої назви, адреси реєстрації, види діяльності і у всіх власником стала одна й та сама людина — громадянин Узбекистану Бухтійор Юлдашев, — пише BlackBox OSINT. — Все це пахне дуже погано і вказує на те, що в країні діє певна група осіб, що під час війни провертає в різних містах та з різними державними установами схему отримання багатомільйонних державних підрядів на фіктивні підставні фірми з метою відмивання бюджетних грошей. І масштаби цієї схеми, судячи з усього, можуть сягати мільярдів гривень, що опиняються у руках фіктивних фірм, які потім ніде не знайдеш».
BlackBox OSINT зауважують, що на прикладі Донецької ОВА та ПП «Полі» можна сміливо стверджувати, що все це відбувалось за активного сприяння Сергія Гончаренка, як замовника послуг та підписанта угод, та його керівника Павла Кириленка, як голови Донецької ОВА на той момент, що відповідав за використання бюджетних коштів прифронтової області.
«Тож, стає вже й не так дивно, звідки в родини братів Гончаренків стільки квартир, будинків та земель. Дивно лише, що досі вся ця історія залишається поза увагою антикорупційних правоохоронних органів», — підсумували BlackBox OSINT.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!