ІНФОГРАФІКА. Пів року Раді IX скликання: як працювали українські парламентарі

За пів року роботи у Верховній Раді IX скликання зареєстрували 1 274 законопроєкти, з яких прийнято 12,4%. Найвищий рівень підтримки мають законопроєкти Президента України, а найбільшими прогульниками голосувань є депутати фракцій ВО «Батьківщина», «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя» та позафракційні, повідомляє громадянська мережа ОПОРА.

Скільки зареєстрували законопроєктів

За перших пів року роботи у Верховній Раді зареєстровано 1 274 законопроєктів (1 093 подали депутати, 123 — Уряд, 58 — Президент). У минулому скликанні за цей самий період часу в парламенті було зареєстровано на 504 законопроєктів більше, тобто 1 778 (1600 ініціювали народні депутати, 149 — Уряд, 27 — Президент).

Проте зменшення кількості поданих до парламенту проєктів законів є позитивною практикою, оскільки в попередньому VIII скликанні реєструвалася значна кількість законопроєктів, які Верховна Рада просто не встигла розглянути. Проблема полягала в тому, що частина народних депутатів подавала законопроєкти одноосібно (понад 40% законопроектів, які подавали депутати) або у співавторстві з декількома іншими народними депутатами. Такі законодавчі ініціативи практично не мали шансів бути ухваленими.

Чиї ініціативи підтримують

За пів року парламент ухвалив 158 законопроєктів (105 з них ініціювали депутати, 28 — Уряд, 25 — Президент). За аналогічний період роботи парламенту попереднього VIII скликання Верховною Радою було ухвалено 171 законопроєкт.

Найвищий рівень підтримки мають ініціативи Президента (43,1%), на другому місці — законодавчі ініціативи Уряду (22,8%), на третьому — народних депутатів (9,6%). Схожа тенденція спостерігалася і в парламенті минулого скликання.

Хто як голосує

За перші пів року роботи парламенту відбулося 1 мільйон 163 тисяч 115 натискань на кнопку. У 40,7% випадків депутати голосували «за», у 27,9% — «утримувалися», у 5,1% — «проти». У 15,5% випадків депутати не голосували, у 10,8% були відсутні.

Найбільше «за» голосують народні депутати «Слуги народу» (44%), на другому місці — «Батьківщина» (43%), на третьому — група «Довіра» (38,6%). Найменше кнопку «за» натискають у партіях «Голос» (31,4%) та «ОПЗЖ» (32,8%).

Найбільше «проти» голосують «Голос» (7,3%) та «Слуга народу» (6,7%). Найменше «проти» голосують у депутатській групі «За майбутнє» (0,5%) та групі «Довіра» (0,6%).

Найбільше утримуються при голосуваннях «Голос» (37,2%) та «Слуга народу» (33%). Найменше при голосуваннях утримуються депутати «ОПЗЖ» (12,9%).

Хто найбільше бунтує

Петро Порошенко найменш синхронно голосує серед парламентарів з «Європейської Солідарності». Показник його голосувань проти лінії фракції становить 69,9%.

У «Слузі народу» найменше з фракцією голосує Олександр Дубінський. Показник його голосувань проти лінії фракції складає 66,9%.

У фракції «Опозиційна платформа — За життя» найбільше проти фракції голосує Ігор Абрамович. Цей показник голосувань становить майже 41,1%.

У депутатській групі «За майбутнє» найменш синхронно голосує Віктор Балога. Він у 50,1% випадків голосував у розріз позиції групи.

У депутатській групі «Довіра» найменш синхронно голосує Олег Кулініч. Він у 44,5% випадків голосував у розріз позиції групи.

У фракції «Голос» найчастіше проти її лінії голосує Святослав Вакарчук. Депутат має 38,3% таких голосувань.

У фракції «Батьківщина» найчастіше в розріз із фракцією голосує Сергій Тарута, що складає 29%.

Пропускають роботу в сесійній залі

Серед прогульників, які пропустили найбільшу кількість голосувань, — депутати від фракцій ВО «Батьківщина», «Слуга народу», «Опозиційна платформа — За життя» та позафракційні. Так, найбільше голосувань пропустив Вадим Рабінович з «Опозиційної платформи — За життя» (74%). На другому та третьому місцях також його колеги по фракції Вадим Столар (68,9%) та Денис Ісаєнко (61,8%).

У списку «прогульників» також опинилися Олександр Дубінський («Слуга народу»), Анжеліка Лабунська («Батьківщина»), Юлія Тимошенко («Батьківщина»), Любов Шпак («Слуга народу»), Віталій Данілов («Батьківщина»), Ігор Кісільов («Опозиційна платформа — За життя»), Олег Волошин («Опозиційна платформа — За життя»), Дмитро Шенцев (позафракційні) і Юрій Солод («Опозиційна платформа — За життя»).

Варто зазначити, що відповідно до ухвалених у жовтні змін до законодавства тепер відвідуваність народними депутатами пленарних засідань буде вимірюватися участю їх у голосуваннях. Тобто, якщо депутат не голосує, то він не присутній на засіданнях. Таким чином, Верховна Рада відмовилася від письмової реєстрації депутатів. До тих обранців, які не будуть брати участь у голосуваннях, тепер будуть застосовуватися фінансові санкції. Така процедура діятиме щодо тих депутатів, які пропустили більше 30% голосувань у парламенті.

Промовці

Найбільше у Верховній Раді виступав Нестор Шуфрич («Опозиційна платформа — За життя»). Загальний час його виступів складає 3 год 50 хв 35 с. На 2 місці опинилася депутатка з «Європейської Солідарності» Ніна Южаніна (3 год 34 хв 47 с). На 3 місці за цим показником ще один депутат з «ЄС» Олексій Гончаренко (3 год 23 хв 15 с). Також до першої п'ятірки за цим показником увійшла Ірина Геращенко з «Європейської Солідарності» (3 год 15 хв 4 с) та Дмитро Гетманцев з фракції «Слуга народу» (3 год 1 хв 39 с).

Також за цим показником відзначились Тарас Батенко (група «За майбутнє»), Вадим Івченко («Батьківщина»), Сергій Власенко («Батьківщина»), Сергій Шахов (група «Довіра»), Наталія Королевська («Опозиційна платформа — За життя»).