Марія — дружина бійця"Азову". Понад 15 місяців вона чекає на чоловіка, який зараз перебуває у російському полоні. Жінка вірить та чекає на возз'єднання з коханими. Вона розповіла історію свого чоловіка, а також про те, як дружини військовослужбовців об'єдналися, аби повернути полонених додому.
Рідні намагаються повернути з полону оборонців Маріуполя, яких вивезли в росію/колаж Вчасно
З початку війни росія не дотримуються жодних Женевських конвенцій. Вона жорстоко знущається та вбиває українських військових, які потрапляють у полон.
Теракт в Оленівці - це одна із найжорстокіших розправ над полоненими. У ніч з 28 на 29 липня, росіяни підірвали барак, в якому перебували оборонці Маріуполя.
За списками росії, загинуло близько 50 бійців полку «Азова». Військових, які вижили, відвезли у невідомому напрямку. Про них немає жодної інформації.
Після теракту рідні військових об'єдналися у громадську організацію «Спільнота Родин Оленівки». Вони намагаються повернути полонених додому комунікуючи із державними та міжнародними організаціями, розповіла «Вчасно» учасниця спільноти Марія Алєксєєвич.
«Ми хочемо, щоб люди пам’ятали про Оленівку та поранених, які залишилися без належної допомоги в жахливих умовах. Ми маємо тиснути на росію, звертатися до третіх країн, аби нам повернули наших рідних».
Вже 15 місяців чоловік Марії у неволі, крайній раз жінка зв’язувалася з ним 13 травня 2022 року.
«Мого чоловіка звати Сергій. Він військовослужбовець полку „Азов“, — каже жінка. — З першого дня війни воював у Маріуполі».
Про те, що чоловік стоїть на обороні міста жінка дізналася із новин.
«Я була впевнена, що він там, — додає Марія. — Він нічого мені не казав, писав, що „все добре, живий, здоровий“. Більше питав як я. У той момент я постійно слідкувала за новинами. Було важко повірити, що за такий короткий час Маріуполь опинився в оточенні. Не знала, як їм допомогти. Але розголос допоміг нашим хлопцям вийти звідти. Однак, нині вони перебувають майже 15 місяців у полоні. Не зрозуміло, що робити аби повернути їх якнайшвидше додому. Крім неволі вони майже 3 місяці обороняли місто без води, без їжі, без потрібної кількості БК. Загалом хлопці 18 місяців перебувають у постійному оточенні росіян. Їм потрібна термінова реабілітація».
Оборонці Маріуполя зазнали чимало поранень стримуючи ворожу навалу. Зокрема, чоловік Марії отримав поранення в ногу.
«Мені нічого не сказав про це, але військова частина потім повідомила, що він має поранення ноги, — додає жінка. — Приблизно два місяці тому, я розмовляла із побратимом чоловіка і він підтвердив, що було вогнепальне поранення у районі стегна. Куля застрягла у кістці, медики не змогли витягти її на „Азовсталі“. Скоріше за все, чоловік досі ходить із тією кулею, бо в полоні немає належної лікарської допомоги».
Зв’язок з чоловіком Марія тримала, але не завжди. Інколи Сергій не відповідав по кілька днів. Крайній раз жінка зв’язувалася із ним за три дні до здачі у полон — 13 травня минулого року.
«Казав, що кохає мене, — додає жінка полоненого. — Ці всі дні у Маріуполі я постійно чекала, надіялася на краще і тримала себе в руках. Кожна секунда була надважливою. Я постійно моніторила новини. Бачила дописи „азовців“, вони публікували фотографії тих, хто загинув. Це було дуже складно, бо кожен боїться побачити рідного. Хлопці там трималися і боролися до останнього. Це титанічні люди, які дуже вмотивовані, вони трималися на патріотизмі і вірили, що зможуть перемогти, що Маріуполь вистоїть, а з ним і вся Україна».
Обороняти місто ставало дедалі важче. 16 травня бійці «Азова» за наказом військового керівництва здалися у полон.
«Це був шок, бо всі очікували, що буде допомога третіх країн, — каже Марія. — Нам казали, що буде евакуація, треба зберігати інформаційну тишу, і що зовсім скоро будуть якісь хороші новини. Але цього не сталося. Я зрозуміла, що потрібно щось робити, телефонувати у державні органи, які ведуть облік військовополонених. Через декілька днів я знайшла контакти військової частини мого чоловіка. Вони підтвердили, що він у полоні, а місце перебування — Оленівка».
Вперше Марія побачила Сергія на відео із колонії. У червні росіяни опублікували ще кілька роликів, у карди яких потрапив її чоловік.
«Я намагаюся контактувати із державними органами, які мають надавати хоча б якусь інформацію рідним, — продовжує жінка. — Але це марно. Я вимушено переглядаю російські ресурси, аби дізнатися хоча б щось. Після теракту в Оленівці я дізналася лише, що вцілілих військових перевезли у росію. Куди саме — невідомо. Крайній раз я бачила чоловіка у серпні минулого року на черговому відео. Нині я не знаю де він».
Після теракту в Оленівці рідні загиблих і поранених бійців об'єдналися. Вони прагнуть повернути їх додому.
«Десь у січні ми почали формуватися, — розповідає Марія. — Спочатку було кілька осіб, потім шукали інші родини. Нас зараз 140 людей. Коли розформували місію ООН, яка створена за для того, щоб встановити факти вбивства військових в Оленівці, ми зрозуміли, що маємо діяти спільними зусиллями. Тоді почалася найбільш продуктивна діяльність».
Родини військових почали ходити на зустрічі із державними органами, які займаються обмінами військовополонених. Двічі спілкувалися з омбудсменом Дмитром Лубінцем.
«Зустрічей на високому рівні ще не було, — додає Марія. — Є, наприклад, люди, які займаються перемовинами. Ми не можемо потрапити до них. Пишемо різні звернення, але кажуть, що немає часу, можливо ми зробимо таку зустріч, але ми не можемо обіцяти. Зокрема, ми хотіли зустрітися із Дмитром Усовим, секретарем координаційного штабу, він залучений в процесах, які пов’язані з обміном. Він не прийшов до нас. Чому — невідомо. Ми зверталися до Офісу президента, але нам теж відмовили. Було багато зустрічей щодо розслідування теракту. Зараз цим займається СБУ та Генеральна прокуратура».
Перші результати спільноти проявилися після 11 жовтня 2022 року, коли в Україну повернули тіла загиблих військових. Вони були не ідентифіковані, і рідні довго чекали результати.
«Ми пришвидшили цей процес завдяки зустрічам із державними органами та розголосом цієї ситуації, — продовжує учасниця спільноти. — Нині більша частина загиблих, яких доставили в Україну, вже поховані. Ще тривають експертизи. Скільки всього загиблих — невідомо. Це понад 50 осіб, але точна цифра буде тільки після розслідування».
Рідні військових здійснювали й міжнародні поїздки в Женеву, штаб ООН та штаб міжнародного комітету Червоного Хреста. В липні 2023 року «Спільнота Родин Оленівки» планували поїздку на сесію з прав людини ООН, але вони туди не потрапили.
«Подали офіційне звернення, але нам відповіли за тиждень до цієї поїздки і сказали, що сенсу їхати туди вже немає, для нас вже не було місця, — каже Марія. — Тому ми вже зараз плануємо поїздки на осінь, якщо не буде подібних ситуацій. Ми хочемо привернути увагу до військовополонених, які залишаються у неволі - це близько 120 людей. Вони дивом вижили під час теракту. Нам потрібна міжнародна підтримка, розслідування. Цей злочин не повинен замовчуватися».
«Спільнота Родин Оленівки» намагається налаштувати комунікацію і в всередині держави.
«Ми постійно доводимо, що цих військових вели на страту, — додає дружина «азовця». — Списки склали заздалегідь, їх перевели за добу до теракту, їм не надавали медичної допомоги. До транспортування в лікарню поранених дуже щільно завантажили в КАМАЗи, їх везли вибоїстими дорогами. Через це військові зазнали ще більшої шкоди здоров’ю.
Окупанти не хотіли, щоб вони жили. Нам кажуть, що потрібно боротися за всіх полонених. Я згодна з цим. Але треба розуміти, що саме цих людей відвели на страту, це було сплановано.
Їх невідомо куди вивезли, про них немає жодних відомостей. Якщо Україна не може самостійно домовитися про обмін, то чому ми не звертаємося до третіх країн за допомогою? У поранених немає часу, щоб очікувати обміну ще через рік або два.
Нам говорять, що вони сильні і дочекаються повернення. Як можна таке стверджувати, якщо про мого чоловіка немає абсолютно ніякої інформації? Тому ми об'єдналися і хочемо повернути наших рідних додому, хочемо, щоб тема Оленівки була на слуху як в Україні, так і за кордоном".
Марія Алєксєєвич, дружина полоненого бійця полку «Азов»
Серій Алєксєєвич, полонений, пережив теракт в Оленівці
Марія Алєксєєвич, дружина полоненого бійця полку «Азов»