«Наше завдання—організувати ворогу зустріч з Богом», — як пастор з Донеччини став бійцем ТРО

Ден взяв до рук зброю? Оце ми здивувалися, адже знаємо пастора української християнської церкви «Нове покоління» Дениса Бабенка з 2014 року як пацифіста та найбільш співчутливу людину. У Покровську на Донеччині його багато хто знає, адже він з однодумцями завжди серед проукраїнської спільноти — виходили на мітинги, брали участь у патріотичних автопробігах, допомагали переселенцям, проводили різні соціальні акції для тих, хто опинився у складних життєвих умовах.

Така активність та визнання серед громадян неабияк дратувала представників Московського патріархату, які називали Дениса та його команду сектою. Але як кажуть — собаки гавкають, а караван іде. У випадку Дениса — корисні справи та допомога українським військовим та населенню не зупинялася.

Якщо у 2014 році пастор був капеланом та їздив на фронт підтримувати військових, то у 2022 році не втримався — сам взяв зброю до рук та вступив до ТРО, щоб захищати рідне місто та країну.

Автівку пастора сьогодні не впізнати — лобове скло простріляне, бокове вікно тримається на скотчі, у салоні — бойове спорядження. Але найголовніше — чоловік, як завжди, усміхнений та позитивний.

«Привіт! Рад тебе бачити!», — традиційно вітає він при зустрічі. Одразу запитую його: «Як ти наважився взяти у руки зброю? Це мене здивувало».

З'ясувалося, що цей християнин юнаком проходив строкову службу у ЗСУ і знає, як тримати та користуватися зброєю. Це вже потім він присвятив життя служінню Богу та людям і навіть не думав, що колись знадобляться бойові навички.

«22−23 лютого у мене вже було передчуття, що щось почнеться, — згадує Денис початок цьогорічної війни. — Я тоді сказав жінці, що не знаю чому, але хочу повністю заправити автівку. А зранку 24 лютого сам прокинувся о 4.50, взяв телефон, а там повідомлення від друзів з різних міст: „Нас бомблять! Почалася війна!“. Почав будити жінку, вона мені не повірила. Я вийшов на двір і почув, як над Покровськом пролетіли літаки, яких тут не чули з 2014 року. Це був шок, який на все життя відбився у пам'яті — з того часу я кожного дня просинаюся о 4.50».

Що робити далі, не сумнівався — відвіз жінку з дітьми у безпечне місце, а сам повернувся та вступив до Покровської територіальної оборони.

Всидіти на місці та чекати, коли буде наступ, не міг, тому одразу почав допомагати мирним жителям та військовим. Їде у всі найгарячіші точки Донеччини, щоб разом з іншими рятувати людей.

Брав участь в евакуації мешканців Вугледару, коли місто вже було під щільними обстрілами рашистів. Під час такого рейду не втримався і дуже сварився на одну жінку, яка не вивезла раніше маленьку дитину, а досиділася до найстрашніших обстрілів. «Дітей потрібно вивозити одразу, вони не повинні чути та бачити війну! Це перше, що повинні зробити батьки!», — каже пастор і батько двох рідних та двох прийомних дітей.

Продовжуємо розмову, слухаю Дена і думаю про те, що багато щирих вірян не лише зосередилися на молитвах, а і встали на захист країни. Крім того, сьогодні мільйони людей звертаються до Бога з проханням зупинити весь цей жах та насильство над українцями.

«Ден, а чому Бог не покарає всю цю руську нечисть, яка преться у наші міста?», — питаю співрозмовника.

«Як не карає? Він дає нам сили, щоб ми це самі зробили, — оптимістично відповідає «Пастор» (позивний бійця). — Як духовна людина, я скажу — сьогодні йде не просто війна. Україна бореться зі злом, залишки комунізму — певний злий дух. І це духовна війна, в якій Бог нас підтримує. Є таке прислів'я ізраїльської розвідки: «Бог хоче пробачити людині, а наше завдання — організувати цій людині зустріч з Богом».

Пастор встигає і справи праведні робити й нагадувати своїм вірянам основні заповіді. Адже в сучасних умовах не завжди вдається проводити службу.

Ця жорстока війна, коли росіяни вбивають українських жінок, дітей, руйнують міста та життя людей, змінили деякі переконання вірян — тобто ніхто з українців не підставить іншу щоку ворогові і не полюбить його, як про це йдеться у писаннях.

«Я знаю, що багато вірян боролися з цим переконанням, їм було важко сприймати реальність, — говорить „Пастор“. — Але у мене чітке розуміння того, що коли у твій будинок приходить ворог і гвалтує твою жінку — ти ж не будеш в цей час молитися? Є речі, які потрібно правильно розуміти. І багато вірян це зрозуміли, тому пішли у ТРО та ЗСУ. І це люди різних конфесій — ми всі об'єдналися, стали цілим і йдемо разом з усіма до мети — перемоги України».

Повне відео розмови з «Пастором» про те, як віруюча людина сприймає цю війну та яку участь бере у ній, дивіться тут: