Впродовж п’яти днів вони демонструють уміння спілкуватися, готувати, готують хореографічні номери, відвідують заклади освіти, де навчаються діти з інклюзією, повідомляє ІА «Вчасно»
Участь у конкурсі взяли десять дівчат на візках віком від 18 до 35 років. Приїхали з Тернопільської, Миколаївської, Харківської, Хмельницької, Івано-Франківської, Дніпропетровської, Київської, Черкаської, Вінницької областей.
Роксолана Гриджук з Тернопільщини. Дівчина три роки тому опинилася у візку через травму. Отримала дві освіти — педагогічну і художню, малює на замовлення і навчає стріляти з лука. А ще заохочує таких, як вона, вести активний спосіб життя.
«Я хочу показати людям, що навіть на візку можна бути активною людиною, — розповіла Роксолана. — У нашому суспільстві всюди є бар’єри, добре, що останнім часом все більше про це говорять. Простір має бути доступним для усіх людей. Але, отримавши травму, багато хто не може здолати свої внутрішні бар’єри. На мотиваційних заняттях для людей з інвалідністю ми говоримо про це і навчаємося долати перепони».
Під час кулінарного батлу Роксолана разом з іншими учасницями готувала з тіста свою страву. Вона обрала колосся як символ родючої української землі. Кожна дівчина отримала готове тісто і набір начинок для свого виробу. За 20 хвилин потрібно було придумати його, зробити, і потім презентувати.
Христина Сирова-Ковалишин з Івано-Франківщини приготувала виріб, який назвала «Червона рута». За її словами, це образ української дівчини — красивої, вродливої і талановитої. Христина займається журналістикою, вісім років тому через хворобу опинилася на візку. На конкурс приїхала, аби потім у своїй громаді більш активно відстоювати права людей з інвалідністю і надихати їх на зміни.
Також учасниці презентували зроблене, розповідали легенди про круасани, шишки, хризантеми. Під спілкування ділилися очікуваннями від конкурсу і розповідали про те, як заохочують людей з інвалідністю до активного життя.
Переможницю у цьому конкурсі не обирали, бали за страву члени журі додадуть до оцінок у попередніх конкурсах.
Не готувала, а спостерігала за учасницями переможниця цього конкурсу 2016 року Оксана Кононець, вона приїхала з Києва. Директорка і засновниця благодійного фонду «Нескорені» каже, що потрібно підтримувати ініціативи, які допомагають людям з інвалідністю соціалізуватися.
«Цьогоріч під час конкурсу піднімаються питання, про які варто говорити, — каже Оксана Кононець. — Головне, аби людина не замикалася у собі. Якщо людина сама хоче зруйнувати перепони, вона зможе це зробити. Я б порадила усім знайти себе, займатися улюбленою справою і не боятися».
Цей конкурс восьмий раз проводиться на Донеччині, втретє має статус всеукраїнського. Організатори цьогоріч запланували для учасниць багато спілкування і освітніх заходів. Аби зруйнувати бар’єри у ставленні до людей з інвалідністю і показати суспільству, що потрібно зробити, аби інтегрувати і людей на візках, до повноцінного життя.
«Цей конкурс — один із способів показати, що усі люди рівні. Неважливо, на візку вони чи ні, — директорка Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю „Донбас“ Світлана Фоміна. — Вчора дівчата були у Краматорській гімназії, після капремонту школа стала доступною для людей з інвалідністю. Але там ми не побачили таких учнів. Це говорить про те, що суспільство не готове їх прийняти, є певні бар’єри. Бар’єрів багато в наших головах, наш конкурс для того, щоб зруйнувати їх».
Фінал конкурсу відбудеться 16 листопада. Учасниці мають представити хореографічний номер на візку. Переможниця, яка отримає корону, стане посланцем доброї волі — впродовж року у своїй громаді і на рівні України говорити про те, як долати бар’єри і залучати людей з інвалідністю до спілкування.