«Радіємо тільки тому, що в будинки й людей не завжди влучають»: що відбувається в Мирнограді, який росіяни щодня «поливають» сотнями снарядів і дронів

На сьогодні, за його словами, в Мирнограді живе до 3,5 тисяч місцевих людей. Точніше порахувати неможливо. Декого тримає тут гуманітарна допомога (яку завозить не лише місцева влада, а й волонтери «Ангелів спасіння»).

«Буває, що люди приїжджають сюди на кілька днів (чи подивитися за будинком, чи забрати якісь речі), а потім знову їдуть в громаду, куди евакуювалися. І ще 500 чи близько тисячі людей — не мешканці міста, а ті, хто переїхали сюди з навколишніх громад, коли їхні будинки розбили або де ще раніше почалися бойові дії. А тут вони осіли, зайняли вільні хати, де можна жити.

Дітей останнім часом перестали пробувати завезти. Останні спроби були у грудні, кілька випадків, та й то родини були не з нашого міста, а з інших громад. Їх, звісно, не пустили", — каже Юрій Третяк.

Кілька магазинів у Мирнограді ще працює. Графік у кожного свій — або вони працюють лише по годині або дві на день, або чергують робочі дні з неробочими. Крім того, буває й «стихійний ринок», куди люди приїжджають і продають свої речі чи продукти.

Порівняно з кінцем 2024 року, коли журналісти «Вчасно» востаннє заїжджали у місто, ситуація не надто змінилася, зауважує Юрій Третяк. Інтенсивність обстрілів, контроль міста російськими дронами зберігається на тому ж рівні. Подачі електроенергії, на яку (попри об'єктивні обставини) розраховували місцеві, також не відбулося. Аналогічного дива не сталося і з водо- та газопостачанням.

«Єдине, що з грудня покращилося — що почали завозити гуманітарку в місто. А так — як і раніше: жодної медичної допомоги немає, — її надають або сусіди, або люди самі себе мотають. Безпекова ситуація не дозволяє заїжджати в усі райони міста, хоча навіть там досі якимсь чином живуть люди. Охочих евакуюватися також не побільшало — з міста їдуть лише ті, у чий будинок прилетіло й кому нікуди „перекочувати“ далі», — зауважує голова Мирноградської МВА.

Жодного покращення й надалі не передбачається, — дрони, які постійно «висять» у повітрі, відразу реагують на будь-який рух в місті. Очільник міста зауважує: хоч цивільні - не першочергова ціль для них, але якщо нічого більш «жаданого» (наприклад, автомобіля чи якоїсь техніки) окупанти не помітять — то безпілотник атакує людей, а не повертається туди, звідки вилетів.

Разом з тим у проросійських телеграм-чатах окупанти вже починають писати повідомлення, буцімто влада покинула місто. А тому тих людей, яких убили російські снаряди або дрони (чи вони померли природним чином) закопують просто посеред дворів багатоповерхівок. На це Юрій Третяк теж зауважує: ситуація з похованням цивільних — контрольована саме владою Мирнограда.

«Я знаю лише два такі випадки, коли через ситуацію в місті людям довелося поховати рідних у своєму подвір'ї. Але кладовище у нас відчинене, там люди можуть захоронювати померлих. Але у нас також є домовленість із Добропільською громадою: якщо в нашому місті хтось загинув — людину вивозять туди, і там ховають. Ми ці „послуги“ сплачуємо, тобто для людей це безоплатно», — зауважує голова адміністрації.