Ракети, снаряди та авіація: які ресурси насправді має росія?

Матеріал про обмеженість ресурсів росії у веденні війни в України було опубліковано виданням The Insider, після якого в українському інформаційному просторі з'явилися оптимістичні настрої про те, що буквально взимку 2022 року в армії рф має початись «снарядний голод». Та чи справді це так — на своїй сторінці у Facebook розбирає експерт Defense Express Іван Киричевський. Наводимо пряму мову. 

1) Артилерія та боєприпаси

Редукцію про наближення «снарядного голоду» в армії рф автори The Insider вивели із наступних показників. Мовляв, начебто всі 2010-ті роки російський оборонно-промисловий комплекс (ОПК) був здатен підтримувати темпи виробництва до 1,1 млн нових снарядів та до 0,5 млн «відновлених» снарядів на рік.

Відповідно, на початок 2022 року на складах російської армії мало би бути порядка 15 млн артилерійських снарядів, із яких рашисти відстріляли мінімум половину запасів, або близько 7 млн снарядів.

Але далі за текстом у The Insider є така суперечлива приписка — мовляв, ще у 2023 році «боєприпасний» дивізіон російського ОПК начебто ще буде здатен підтримувати довоєнні темпи роботи, ну а уже потім «обвалиться» до рівня мануфактурного виробництва через вплив санкцій Заходу.

Але схоже, що навіть у цьому випадку росіяни «однієї з башен Кремля» роблять занадто оптимістичні для себе висновки.

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Наприклад, до цього моменту у відкритих джерелах були цифри, що підприємства російського «Ростеху» за весь 2021 рік змогли виготовити лише 400 тисяч нових снарядів, тобто цифра сумарного виробництва в 1,1 млн нових снарядів за рік уже виглядає завищеною.

Звідки тоді б рашисти могли брати боєприпаси для настільки інтенсивного ведення вогню?

Ну, наприклад, лише за серпень 2022 року Білорусь передала для армії рф снарядів на 7-10 днів інтенсивного вогню (про це вказував «Інформаційний спротив»).

Або ж — наше Міноборони заявляло, що рф намагається викупити на світовому ринку усі можливі боєприпаси «радянських» калібрів. І очевидно, що не для того, щоб цей БК просто покласти на склад, а якраз навпаки — відстріляти по ЗСУ.

Для чого ці мої уїдливі примітки? А для уточнення, що взимку 2022 року в армії рф не просто наступить «снарядний голод», а що весною 2023 року в рашистів буде вкрай мало ресурсів для «тамування» цього «снарядного голоду».

І це якби при тому, що навіть за сприятливих умов російський ОПК виробляв снаряди у 10 раз менш продуктивно, аніж оборонна промисловість США.

Щодо зменшення ресурсу стволів російської артилерії — тут автори The Insider роблять справедливу примітку, що будь-які гармати з нарізним стволом мають ресурс ствола максимум в 2-3 тисячі пострілів, після чого потрібно ставити новий ствол. А ставити нові стволи рф має, м’яко кажучи, мало можливостей. До чого можемо «нашарувати» дані від Костянтина Машовця, що свої стволи уже «відстріляли» 85-87% всіх артсистем армії РФ.

Щоправда, при цьому росіяни якби «забувають» розповісти про два моменти.

Перший — а яким був обсяг поставок нових чи модернізованих артсистем для армії рф у довоєнні часи. Другий — а як так виходить, що при міфічних «тисячах гармат та САУ» на складах зберігання чисельність артилерії окупаційних військ тримається на рівні 1,5 тисяч артсистем? (відповідь зрозуміла – бо «розконсервовані» артсистеми в силу свого поганого технічного стану є по суті «одноразовими»).

Ну і фінальна примітка. «Радянська» доктрина ведення війни аж ніяк не передбачала «вогневого валу». Там була інша концепція — по півсотні атомних снарядів калібрів 152 мм та 203 мм на танкову дивізію, і гайда цими «снарядами із спец-БЧ» «проламувати» оборону НАТО.

2) Ракетне озброєння та авіація

Автори The Insider заявляють, що до війни рф виготовляла на рік до 225 балістичних та крилатих ракет усіх типів – Х-101 та Х-32, до комплексів «Калибр» та «Искандер». Стратегічні ракети Х-555 сучасна рф не виготовляє, темпи виробництва по тактичним Х-59 — невідомі. Але, мовляв, все рівно росії знадобиться мінімум 10 років, щоб відновити відстріляний по Україні арсенал крилатих ракет.

Ну, для початку, не 10 а всі 15 років — бо на даний момент рф завдала по Україні понад 3500 ракетних ударів.

По-друге, навіть за сприятливих умов мирного часу за рік росія виробляла в 4 рази менше крилатих ракет, аніж США.

Ну а по-третє — навіть за сприятливих умов у рашистів була настільки низькою культура виробництва, що порядка 40% крилатих ракет ворога або взагалі не долетіло до території України, або ж упало десь у чистому полі по причині технічних неполадок.

Багато є нарікань про те, що росіяни начебто і зараз здатні добувати контрафактні чіпи, необхідні для боєголовок керованих ракет.

Але по-перше, чи будуть здатні взагалі влучати у ціль такі ракети з «некондиційними» чіпами, а по-друге — для ракети потрібна не тільки «голова», але й двигун. А як відомо, силові установки усіх типів – це традиційне «слабке місце» російського ОПК.

До речі, про силові установки. Найбільш потужними носіями ракет «Калибр» у Чорному морі виступають 2 фрегати проєкту 11356 (ще один «застряг» в Середземному морі). Для цих кораблів ще до 2014 року рф встигла придбати силові установки від «Зоря-Машпроект» (бо потім наша держава із зрозумілих причин продавати та обслуговувати корабельні двигуни відмовилась).

І схоже, що піратська тактика росіян з відстрілом «Калібрів» по Україні впритул до берегу тимчасово окупованого Криму пов’язана зокрема з тим, що на фрегатах проєкту 11356 почали накопичуватись проблеми із силовими установками. Які в тому числі подають енергію для живлення пускових установок ракет.

Фото: Укрінформ

По авіації автори The Insider ставлять наступні акценти. рф «на папері» тримає близько України 420 літаків та 360 гвинтокрилів, але по факту кожен з цих літальних апаратів має максимум 2 години нальоту на день, щоб не накопичувати поломки. Бо з ремонтом та відновленням авіації у рф почались суттєві проблеми.

росія на 2020-ті роки готувала свій авіапром до виробництва «анаголовнєтних» Су-57 та дронів різного призначення, а не до того, що доведеться буквально десятками виготовляти нові Су-34 чи Су-35 для заміни уже збитих.

Тому зараз росіянам доведеться буквально заново розбудовувати свій авіапром для поповнення отриманих втрат. Простіше кажучи — от викотили орки влітку усього чотири нові Су-34, оце поки єдине, чим їм є у цьому році похвалитись в плані авіапрому.

Росіяни цікаво підмітили, що навіть їх авіагалузь деградує до рівня мануфактури. Але вони вирішили все ж пропустити момент, як вони дійшли до життя такого — що російські літаки ремонтують взагалі білоруські «спеціалісти».

3) Бронетехніка та макроекономіка

Я недарма звів у цей розділ ці дві відмінні між собою категорії. Бо виклад там короткий, зате перспективи світлі.

Автори The Insider говорять, що в сприятливих умовах мирного часу російський ОПК був здатен поставляти для армії рф максимум 250 модернізованих танків типів Т-72Б3 і Т-80БВМ за рік.

Фото: Генштаб ЗСУ

От схоже, саме це буде і «стелею можливостей» росіян по темпам відновлення танків армії, у більшості з яких до зими 2022 року остаточно «уб’ються» стволи гармат та двигуни.

Чи здатні росіяни при цьому щось зробити із ергономікою своїх танків та поганою підготовкою своїх танкістів — автори та власник The Insider завбачливо питання обійшли.

У текст публікації було «зашите» посилання на одну «експертну» статтю, де був описаний один цікавий макроекономічний момент. Як виявилось, рф уже настільки збільшила свої військові витрати, що вони уже сягають 21% від всього держбюджету на 2022 рік.

Історична наука зафіксувала, що економіка Російської імперії в 1917 році «обвалилась» до революційної ситуації саме тому, що військові затрати досягли рівня 25% від всього «національного багатства» (тоді просто не було поняття «держбюджет» у звичному розумінні).

А от Німеччина, Франція та Англія були здатні продовжувати війну, бо у них військові затрати не перевищували 20% від «національного багатства».

Продовжуймо спостерігати та аналізувати.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!