Масований штурм на Лиманському напрямку: 66 ОМБр відбила наймасштабнішу атаку окупантів за останні місяці. Росіяни й надалі намагатимуться штурмувати пріоритетний напрямок, уже розпочавши масштабні дії.
Фото: 66 ОМБр
Днями російські окупанти на Лиманському напрямку спробували прорвати лінію оборони, почавши масований штурм із бронетехнікою та десятками піхотинців. Попри те, що аналогічні спроби відбувалися регулярно, цього разу окупанти залучали в кілька разів більше мотоциклів, квадроциклів і піхотного м’яса. Імовірно, саме до цього прориву загарбники готувалися кілька місяців, проте після виступу в бік Лиманщини так і не змогли пройти вглиб оборони. Частині росіян вдалося пробігти ближче до наших розрахунків, проте упродовж наступного дня силами БпЛА оборонці добили і їх, розповідає журналістам «Вчасно» Василь Денисюк, речник 66 ОМБр.
«Після цього штурму ми бачимо активізацію противника, виявляємо значно більше їх піхотинців. Бачимо, що противник намагається підживлювати свій передній край піхотою. По-перше, щоб поновити втрати, яких він зазнав під час штурмових дій. По-друге, для підготовки до нових атак», — пояснює військовий.
У смузі відповідальності 66 бригади періодичні спроби штурмових дій і на броні, й на мототехніці - регулярні. Інтервал між ними — раз на один-два місяці. Проте березневий штурм був наймасштабнішим, оскільки росіяни намагалися атакувати позиції оборони одночасно на усіх ділянках, тобто уздовж всього Лимансько-Борівського напрямку.
Василь Денисюк каже, що росіяни готувалися до штурму вже безпосередньо на Лиманському напрямку. Противник чекав вдалого для себе часу, щоб почати наступ. Насамперед — вдалих погодних умов і ускладнення нашої логістики через відлигу. Однак попри тривалу підготовку й кількамісячне очікування росіянам не вдалося здійснити прорив. За підтримки 3-го армійського корпусу атаку змогли відбити.
«Наша бригада не втратила жодної позиції, не було жодного загиблого чи навіть пораненого серед наших бійців», — додає речник.
Фото: 66 ОМБр
Серед причин, чому штурм росіянам не вдався, Василь Денисюк називає дві. Перша — те, що росіяни до кінця не знали, де позиції Сил оборони, тому нахабно намагалися проскочити їх. Другий момент, який не врахували росіяни — те, що надто тривалий термін підготовки штурму вони згаяли. Речник ОМБр пояснює, що час, який вичекали окупанти для спроби прориву, давав їм можливість якісно підготувати особовий склад, який у цій спробі згодом задіювався. Натомість вони цим не скористалися, тож їх штурмовики не були готові виконувати задачу, яку їм ставили.
«Зважаючи на довгий період підготовки, здивувала абсолютно непідготовленість російських штурмовиків. Коли дрони вражали їх броню чи мототехніку, вони не знали, куди діватися. Навіть не відбігали від техніки, яка горіла, а лишалися поряд. Це дало нам можливість безперешкодно їх вражати.
Для нас же піхота була козирем. Бійці перебували в повній бойовій готовності відбувати штурм, але до останнього моменту ми не залучали їх. Насамперед були задіяні оператори БпЛА, які взяли весь удар на себе. Крім того, допомогли оператори наших суміжників", — розповідає військовий.
Сьогодні на Лиманському напрямку досі триває період відлиги, що ускладнює прохідність і техніки, й піхотинців до позицій. Тому важко сказати, що погода грає на руку комусь конкретно — чи нам, чи росіянам. Однак з великою імовірністю росіяни спробують скористатися погодніми умовами чи підуть у наступ, щойно зможуть вловити вдалий для себе момент.
«Якщо говорити про Лиманський напрямок, то зона активних бойових дій перебуває між річками Сіверський Донець і Оскіл з одного боку, і між річкою Чорний Жеребець з іншого. Тобто основні сили (як наші, так і противника) дещо відрізані, і це створює ускладнення. Відповідно, виділити когось, кому б погода більше сприяла чи заважала, складно. Вона впливає на обидві сторони», — пояснює Василь Денисюк.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!