«Сил вистачає для наступу в обмеженому масштабі»: на Добропільському напрямку буксує план росіян

На Добропільському напрямку російські війська втрачають темп наступу. Ворог «сточує» резерви, а українські сили намагаються стримати й контратакувати, ті групи, які намагаються пробити оборону.

План захоплення росіян «буксує"на Добропільському напрямку/ Ілюстративне фото 114 ОБр ТрО

На Добропільському (Покровському) напрямку ворог продовжує атакувати, однак вже кілька днів не має суттєвих результатів.

Крім того, на деяких ділянках ЗСУ провили цілу низьку досить активних контратакуючих дій, тактично покращивши свої позиції, повідомляє військовий оглядач Костянтин Машовець.

За його словами, ситуація на напрямку характеризується значним зниженням наступальної активності противника, але дуже активним переміщенням окремих підрозділів противника у його тактичному тилу.

«Активність противника фіксується лише на певних тактичних напрямках. Очевидно, це пов’язано з високим рівнем втрат в попередніх боях за Мирноград і за плацдарм на річці Казенний Торець. Щонайменше дві бригади, як було зазначено у відповідному звіті російського командування, «остро требуют пополнения живой силой для восстановления уровня боеспособности», — пише Машовець.

Крім того, ймовірно, така ж потреба присутня й у передових частинах і підрозділах 2-ї ЗВА, які ведуть наступ на північний захід від Покровська, для його подальшого ведення та здійснення «ривку» до Добропілля з півдня.

Відзначається наступна активність передових частин і підрозділів противника:

— У напрямку Паньківка — Кучерів Яр противник, ймовірно, намагався підсилити свої передові піхотні групи на південь від Кучерів Яр, переміщаючи кілька додаткових піхотних груп з боку Паньківки на північ.

Однак, за словами Машовця, це просування противника було своєчасно виявлено ЗСУ, і ці групи зазнали з їх боку вогневого ураження, внаслідок чого противник був змушений зупинити рух свого особового складу в північному напрямку, сховавши його у бліндажах та укриттях на захід від Паньківки. Крім того, щонайменше дві російські піхотні групи відступили далі на південь з позицій південніше від Кучерів Яр.

«Крім того, в напрямку Шахове — Софіївка ворог суттєво зменшив свою активність, зосередивши зусилля на утриманні власних передових позицій на західному березі Казенного Торця, — пише Машовець. - У районі Вільне — „Дачі“ Вільного — Нове Шахове — Новий Донбас противник також зменшив свою активність. Відзначається присутність його невеликих піхотних груп у районі Іванівки та Никанорівки. Однак поки що російське командування явно не ризикує просуватися в напрямку Никанорівка — Дорожнє та Іванівка — Новий Донбас більш-менш значними силами, але водночас намагаючись приховано назбирати штурмову піхоту на цих напрямках, щодня відправляючи вперед кілька груп по 1−2 особи».

Однак, за словами Машовця, південніше групи ворога були більш активні. Зафіксовані спроби просування малими піхотними групами у напрямку Затишок — Білецьке, через посадки вздовж залізниці. Під час підходу зі сходу до Білецького більшість з них було знищено.

«У самому Білецькому тривають запеклі ближні бої, противник постійно намагається „затягнутись“ до цього населеного пункту з півдня. Поки що присутність кількох окупаційних „тіл“ була зафіксована лише на південних околицях поселення — у районі вулиці Польової та місцевого зоопарку», — зазначає оглядач.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Лінія зіткнення проходить по трасі, яку росіяни не можуть продавити»: що чекає на оборону Костянтинівки й Краматорська найближчого місяця

Паралельно в районі Родинського також тривають ближні бої. Поки що російські війська не змогли зайняти його значними силами. Однак противник продовжує закріплюватися і накопичуватися в районі шахти «Краснолиманська» та на південь від Родинського. Саме звідти діють невеликі піхотні групи російських військ, намагаючись, як проникнути в Родинське, так й обійти його із заходу та північного заходу.
«На північ від Мирнограда та в його північній частині спостерігалося переміщення кількох російських піхотних груп у напрямку Красного Лимана. Характерно, що у складі цих груп було виявлено кілька дивних „типів“ — зі зброєю, але на милицях. Однак це не завадило ЗСУ завдавати їм вогневого ураження», — зазначає Машовець.

В районі Покровська ЗСУ продовжують утримувати деякі позиції в північній частині міста силами малих піхотних груп зі складу Десантно-штурмових військ. Це ділянка між «Agroprodukt-LTD» і кладовищем.

«Я думаю, що саме це пояснює активність передових підрозділів російської 51-ї ЗВА в районі на захід і північний захід від Родинського, а також уздовж дороги Гришине-Родинське. Вони явно намагаються сприяти частинам і підрозділам правого флангу 2-ї ЗВА, аби остаточно відтіснити ЗСУ від Покровська, — пише Машовець. - Найбільша активність противника спостерігається в смузі його 2-ї ЗВА, в районі Гришиного та на південний схід від нього, де російські війська постійно намагаються просуватися у північно-західному та північному напрямках. Вздовж доріг 525 і Е-50 постійно рухаються „перекатом“ групи російської штурмової піхоти».

Разом з цим у самому Гришиному, за словами Машовця, ще «нічого не закінчилося». У цьому селі, на цей час, ведуться запеклі ближні бої, і українські піхотні групи досить інтенсивно працюють у ньому за активної підтримки підрозділів БПЛА.

«Крім того, їхня присутність зафіксована навіть у південно-східній частині села, у районі місцевого ставка на річці Гришинка. Якщо, навіть, й можна казати про будь-який контроль над цим селом російськими військами, то виключно, як про частковий. І навіть тоді він навряд чи буде надто повним, — зазначає Машовець. — По рубежу Удачне-Котлине передові російські підрозділи закріпилися в районі шахти на північ від Удачного та на північ від сільськогосподарської фірми «Ковалиха». Звідти вони, час від часу, намагаються просунутися на північ і північний захід, тобто в напрямку Сергіївки та того самого Гришиного. Але вони роблять це дуже й дуже повільно, темп їхнього просування оцінюється сотнями метрів за 2−3 дні, або навіть падає до значення «нуль».

Оглядач також зазначає, що ЗСУ провели кілька досить успішних «зачисток» на окремих ділянках Добропільського напрямку. Зокрема, на північний схід від Нового Шахового, на північ від Родинського та в районі Гришиного.

Мапа DeepState

Перспективи подальшого розвитку на Добропільському (Покровському) напрямку

Оглядач зазначає, що продовження всього російського наступу на Добропілля, а також сприяння військами УВ «Центр» 8-й ЗВА у реалізації задуму, щодо «великого охоплення» Костянтинівсько-Дружківської агломерації, можна зазначити кількома моментами:

«Командування У В „Центр“, очевидно, було змушене суттєво зменшити масштаб і інтенсивність своїх наступальних дій, обмеживши їх лише кількома ключовими, на його думку, секторами та тактичними напрямками, — зазначає оглядач. — Наприклад, це чітко видно в діях командування російської 51-ї ЗВА, яке замість прориву на широкому фронті на ближні підступи до Добропілля зі сходу та південного сходу, обмежилося наданням допомоги в районі Білецького та Родинського військам 2-ї ЗВА, яка продовжує свої спроби прорватися на Добропілля з півдня, з боку Покровська. Ба більше, це стосується й „перспективного“ напрямку Шахове-Софіївка, де, очевидно, російська 8-я ЗВА та її засоби підсилення повинні будуть самостійно „паритися“ наступом на північ і північний схід без допомоги 51-ї ЗВА з її плацдарму на Казенному Торці».

За словами Машовця, це означає, що російська УВ «Центр» більше не може просуватися одночасно у всіх напрямках. Це російське угрупування поступово «вичерпується» або вже «вичерпалося», і сил вистачає лише для наступу в обмеженому масштабі.

«Що стосується самого Добропілля, то прорив на його ближні підступи, і навіть у „скороченому“ форматі, також для російського УВ „Центр“, очевидно, не буде швидким і легким завданням, — пише Машовець. — У цьому сенсі я вже згадував кілька успішних контратак і „зачисток“ ЗСУ в районі Нового Шахового і Родинського, проведених кілька днів тому, але подібні дії ЗСУ в районі Гришиного ще більше віддаляють російські війська від цієї мети. Їхній гіпотетичний вихід основними силами до району Новогришине — Добропілля (село) — Красноярське — Шевченко, ймовірно, у цьому контексті, м’яко кажучи, затримується».

Як зазначає Машовець, очевидно, що у зв’язку з вищезазначеним у найближчому майбутньому на російське УВ «Центр» чекає досить масштабне перегрупування, а також, ймовірно, поповненням і посилення.

«У цьому контексті виникає питання — а, власне, якими саме силами та засобами це можна здійснити? Тим, хто забув, нагадаю. Наразі в Південній операційній зоні російське командування намагається розв’язати досить складне оперативно-тактичне „двоєдине“ завдання — одночасно продовжити охоплення Оріхівського району оборони ЗСУ та терміново „загасити пожежу“ успішних контратак ЗСУ на фланги УВ „Восток“ і „Днепр“. Саме з цією метою значна частина частин і підрозділів ворога були „забрані“ туди з суміжного флангу 51-ї та 8-ї ЗВА», — пише Машовець.

Він зазначає, що в процесі відновлення наступальних можливостей УВ «Центр» російське командування цілком може постати перед труднощами. В першу чергу, щодо часових рамок.

«Термін дії російського ультиматуму» щодо вимоги вивести ЗСУ з Донбасу і який встановлений у 2 місяці, явно виник невипадково, — пише оглядач. — Ніхто не сумнівається, що російське командування цілком можливо на оперативно-стратегічному рівні таки зможе знайти резерви для потреб УВ «Центр». Але це буде дуже складно зробити, і, звісно, не надто швидко. Якщо згадати, наприклад, що навіть тактичні групи, які наразі «таранять» Костянтинівський район оборони ЗСУ, насправді є строкатою «мішанкою» окремих частин і з'єднань кількох армій і армійського корпусу. Причому, зразу зі складу трьох угрупувань військ, тоді стає зрозуміло, що «вільні» резерви у російського командування, очевидно, наразі — у дефіциті".

Нині вже квітень, а Костянтинівка продовжує «стояти», тобто вихід російських військ із півдня на ближні підступи до Краматорська все ще затримується, зазначає Машовець.

На його думку, якщо найближчим часом буде посилення УВ «Центр» деякими резервами, то цілком можливо, що ця справа обмежиться не всім угрупуванням військ, а лише однією 51-ю ЗВА.

«Саме по собі рішення російського командування прорватися до Добропілля з півдня, виглядає, м’яко кажучи, дещо спірним. З двох основних причин.
Перша — полягає в тому, що Добропілля знаходиться явно „не в той бік“, що об'єктивно призводить до розпорошення і розтягування російських сил і засобів як по фронту, так і в часі, — пише Машовець. - Друга причина полягає в тому, що гіпотетичний прорив до Добропілля та його подальший штурм вимагатиме використання достатньо значних сил і засобів, які можна було б в інших умовах застосувати на Краматорському напрямку».

Разом з цим, за словами Машовця, поповнені сили та засоби УВ «Центр» у майбутніх боях за Добропілля з великою ймовірністю знову будуть «сточені», і відповідно, їх просто неможливо буде використати надалі для введення у бій на Краматорському чи Слов’янському напрямках.

«Я підозрюю, що прагнення російського командування „будь-що взяти Добропілля“ зумовлене не військовою доцільністю, а деякими „бажаннями“ з-за кремлівських стін, наприклад, ну „візьміть“ хоча б Добропілля. Отже, цілком можливо, що російські війська й надалі будуть таранити оборону ЗСУ на північний захід від Покровська з впертістю барана», — додав оглядач.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev