Швидко, але без конкуренції: як Слов’янськ після обстрілу спрямовує понад 7,5 мільйонів на відновлення

Ліквідація наслідків

Майже одразу після обстрілу Управління житлово-комунального господарства Слов’янської МВА оголосило низку закупівель для відновлення пошкоджених будівель. Уже 24 червня — через два дні після удару — в системі публічних закупівель Prozorro з’явився блок із десяти звітів про укладені угоди, що стосуються капітального ремонту житлових будинків.

Зокрема, передбачено проведення аварійно-відновлювальних робіт на дахах будинків у Слов’янську:

• вул. Новосодівська, 17 — 1 497 157,40 грн;

• вул. Василівська, 62 — 1 449 645,34 грн;

• вул. Василівська, 51а — 1 499 234,39 грн;

• вул. Університетська, 45 — 1 498 664,98 грн;

• вул. Тараса Шевченка, 9 — 1 475 131,08 грн

Ще п’ять договорів стосуються послуг технічного нагляду за виконанням робіт. Кожен коштує майже 22 тис. грн, разом — 109 тис. 595 грн 87 коп.

Загалом сума, яку місто витратить на відновлення лише цих п’яти будинків, складає 7 млн 529 тис. 429 грн 06 коп. — тобто понад 7,5 млн гривень із місцевого бюджету.

Усі контракти укладені без проведення відкритих торгів — за переговорною процедурою. Формально це дозволено законодавством у випадках нагальної потреби, особливо якщо йдеться про ліквідацію наслідків обстрілу. Проте така схема — найменш прозора серед усіх можливих, адже дозволяє обирати виконавця без реальної конкуренції.

У цьому випадку сумніви посилюються через відсутність пояснень щодо вибору процедури. У Prozorro не опубліковано обґрунтування, чому було обрано саме цю процедуру, а не відкритий тендер. Не надано навіть загального листа, який би пояснив екстреність або обмеженість часу для проведення торгів.

Швидкість ухвалення рішень у надзвичайних ситуаціях дійсно має значення. Але оперативність не повинна підміняти прозорість. Інакше замість термінового відновлення ми отримаємо сталу практику ручного розподілу бюджетних коштів — навіть під час війни.

Що робитимуть?

Пояснень щодо необхідності застосування переговорної процедури в системі Prozorro не оприлюднено. Проте самі договори — у відкритому доступі, і вони дозволяють скласти уявлення про обсяг запланованих робіт.

Згідно з технічними завданнями чотирьох укладених договорів, підрядники мають здійснити повний цикл демонтажних та відновлювальних робіт. На першому етапі — зняття старих покрівель, як із рулонних, так і з азбестоцементних матеріалів. До списку входить демонтаж примикань, коньків, ендов, цементних стяжок, водостічних труб, а також елементів кроквяної системи. В окремих випадках передбачено розбирання кам’яної кладки вентиляційних каналів, парапетів, дверних коробок та штукатурки в укосах. Будівельне сміття мають вивозити вручну або з використанням спецтехніки.

Наступний етап — капітальне перекриття дахів. Заплановано облаштування покрівель із рулонних гідроізоляційних матеріалів у два шари з наплавленням, а також монтаж покриттів із профнастилу. Основа даху укладатиметься на цементну стяжку, виготовлену вручну зі шлакопортландцементу, піску та води.

Особливу увагу приділять герметизації примикань покрівлі до стін, шахт і парапетів. Вони виконуватимуться з оцинкованої сталі та наплавлюваних матеріалів на висоту до 400 мм. Також проєктом передбачено встановлення нових парапетів, металевих дверних коробок, протипожежних дверей, слухових вікон та однокамерних склопакетів.

Перелік свідчить, що йдеться не лише про «латацію» пошкоджень, а про масштабне відновлення дахів — з повною заміною конструкцій і обшивки. Усі роботи мають бути завершені до серпня цього року, що, враховуючи обсяг завдань і стан інфраструктури, є вкрай стислим строком.

Кому дістались підряди?

Розподіл підрядів на мільйонні ремонти дахів у Слов’янську відбувся за вже звичним сценарієм: без відкритих торгів та за переговорною процедурою. Крім того, бачимо знайомі прізвища підрядників, які роками стабільно отримують бюджетні кошти без конкуренції. Це не випадкові компанії, а чотири різні ФОПи, які вже давно й успішно «освоюють» державні кошти на Донеччині:

Бушин Сергій Володимирович (ремонт по вулицях Університетська, 45 та Тараса Шевченка, 9): «Ветеран» будівельної сфери Слов’янська з понад 26-річним стажем. На державних контрактах заробив понад 26 млн грн, і, як показує аналітика, переважна більшість цих коштів — за неконкурентними лотами. Тільки цього року Управління ЖКГ Слов’янська уклало з ним шість контрактів на майже 6 млн грн — усі без тендеру.

Донеччині уклав контрактів на понад 38 млн грн. У 2025 році Управління ЖКГ Слов’янська чотири рази зверталося до нього за послугами на понад 5 млн грн — знову ж таки, без використання системи відкритих закупівель. Особливо цікавий факт: номер телефону Будюхіна збігається з контактами інших підприємців, які теж активно працюють, або працювали з тим самим управлінням.

Прокоф'єв Микола Анатолійович (ремонт по вул. Василівська, 62): Хоч працює як ФОП лише понад півтора року, вже встиг укласти контрактів на понад 17 млн грн з різними органами влади Донеччини. З них чотири угоди — на майже 4 млн грн — у 2025 році, знову без тендеру з Управлінням.

Ковальов Володимир Анатолійович (ремонт по вул. Новосодівська, 17): Працює понад шість років, але його основний КВЕД — «неспеціалізована оптова торгівля». Тим не менш, він має контракти з різними структурами Донецької області на понад 39 млн грн. І цього року — чотири контракти від Управління ЖКГ Слов’янська на 2,3 млн грн, теж без тендерів.

Усе перелічене може свідчити про повторюваність і замкненість системи. Формально — це різні підприємці, але на практиці — сталий пул виконавців, до якого влада звертається знову і знову, минаючи конкурентні механізми.

Питання без відповідей: що не так із ліквідацією наслідків?

На перший погляд, оперативність, із якою влада Слов’янська відреагувала на червневу трагедію, заслуговує на позитивну оцінку. Але глибший аналіз відкриває чимало запитань — і щодо прозорості, і щодо добору підрядників, і щодо контролю.

Жодного відкритого тендера. Усі контракти укладені за переговорною процедурою. Попри те, що закон допускає її використання в умовах надзвичайної ситуації, саме ця форма — найменш конкурентна й найбільш вразлива до потенційних зловживань. П’ять підрядів, вартість кожного з яких наближається до 1,5 млн грн, розподілили без жодної конкурентної пропозиції.

Відсутність обґрунтувань. У Prozorro не опубліковано пояснень, чому саме застосовано переговорну процедуру, — жодних супровідних документів чи рішень, які підтверджували б об'єктивну нагальність або неможливість проведення відкритих торгів. Натомість бачимо готові договори з тими, хто й до цього регулярно отримував замовлення від управління.

Одні й ті самі підрядники. Усі чотири ФОПи, що отримали підряди, уже фігурують у системі як постійні виконавці ремонтів на Донеччині. Вони мають десятки мільйонів гривень контрактів — здебільшого без конкурсів. Деякі з них навіть пов’язані між собою контактами або працюють у суміжних сферах, далеких від будівництва.

Ці запитання залишаються без відповідей — і саме тому потребують не лише журналістської уваги, а й пильного моніторингу з боку контролюючих органів. Бо прозорість має бути нормою навіть — і особливо — під час війни.

Отже, швидка реакція на трагедію в умовах війни виглядає як необхідний крок. Люди, які втратили домівки та близьких, очевидно, потребують негайної допомоги. Водночас у суспільстві може виникати питання, чи завжди оперативність виправдовує відсутність прозорих процедур і підзвітності.

Коли ухвалення рішень на мільйони гривень відбувається без публічного пояснення, а підряди отримують ті самі підприємці, що вже неодноразово фігурували в неконкурентних закупівлях, у громадськості можуть виникати сумніви щодо доброчесності такого підходу. У деяких випадках це може сприйматись не як екстрене реагування, а як продовження сталої практики розподілу бюджетних коштів без достатнього контролю з боку громади.

Для багатьох прозорість, конкуренція та обґрунтованість можуть видаватися не примхами мирного часу, а необхідною умовою справедливого відновлення — навіть під обстрілами. Бо відновлення, здійснене без контролю, ризикує втратити довіру і може поставити під загрозу саму ефективність використання коштів.

Цей матеріал підготовлений ІА «Вчасно» відповідно до чинного законодавства України та стандартів журналістської етики. Інформація базується на відкритих джерелах: порталу Open Budget Міністерства фінансів України; системі Prozorro, сайті Є-data, сервісах YouControl і Opendatabot, державних реєстрах, офіційних вебресурсах органів влади, відповідях на запити та інтерв'ю з посадовими особами та ін.У публікації можуть міститися оціночні судження, що, відповідно до ст. 30 Закону «Про інформацію» та постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009 р., не підлягають спростуванню й не є підставою для юридичної відповідальності. Висновки зроблено добросовісно, на основі даних, що були доступні на момент підготовки.Матеріал стосується тем, що становлять суспільно значущий інтерес — зокрема, використання бюджетних коштів, прозорості публічних закупівель і доброчесності посадовців. Висвітлення таких питань є реалізацією права на свободу вираження поглядів, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також усталеною практикою ЄСПЛ у справах щодо свободи вираження поглядів.