У липні на фронті загинули семеро українських захисників

У липні поранення й бойові травмування отримали 37 воїнів, із них щонайменше п’ять — жінки.

У липні загинули семеро українських захисників

Через обстріли окупантів у липні загинули й померли від ран сім українських воїнів.

Капітан Юрій Письменний «Феофан»

Народився 4 березня 1962 року. Мешкав у Дніпрі. У 1987 році закінчив Дніпропетровський медичний інститут і понад 20 років пропрацював гінекологом. У 2016 році Юрій пішов на фронт медиком-волонтером, у Перший добровольчий шпиталь ім. Пирогова.
Наприкінці 2018-го Письменний підписав контракт зі Збройними силами України й очолив медичний пункт батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

Загинув захисник 4 липня. Окупанти відкрили вогонь по позиціях ЗСУ біля селища Мирне на Донеччині. Феофана, який прийшов надати допомогу бійцеві, тяжко поранило уламками снаряда.

Боєць помер на операційному столі. Залишилися дружина, дорослий син та дочка.

Майор Богдан Бродовський

Кадровий офіцер. Бродовський народився 17 квітня 1984 року в Гайсині Вінницької області. Відслуживши з 2002-го строкову, підписав контракт зі Збройними силами.

З 2014 року обійняв посаду начальника продовольчої служби 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

У 2017 році Богдан Віталійович перевівся до корпусу резерву, а наступного року звільнився з лав Збройних сил. Проте вже у 2019-му повернувся в окрему механізовану бригаду резерву, а у 2021 році знову долучився до «холодноярців» на посаді заступника начальника тилу логістики.

5 липня Богдан Віталійович поїхав на позицію до своєї бригади поблизу села Чермалик. У цей час бойовики почали обстріл. Від вибухового поранення, несумісного з життям, майор Бродовський загинув одразу. Залишилися дружина і четверо дітей.

Сержант Євген Курасов

Євгену було всього 24 роки. Він народився в селі Локня на Сумщині.

До служби на фронті був прикордонником. Але в жовтні 2019-го прийшов у 58-му окрему мотопіхотну бригаду імені гетьмана Івана Виговського. Сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор механізованого взводу механізованої роти 15 омпб «Суми».

Ввечері 8 липня сержант Курасов ніс бойове чергування на одному з опорних пунктів селища Піски поблизу Донецького аеропорту, коли в нього влучила ворожа снайперська куля.

Залишилися батьки, дружина і двомісячна донька.

Старший солдат Володимир Яськів

Народився 1977 року в селищі Великі Бірки на Тернопільщині. Старший солдат, старший стрілець 1-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 24 омбр імені короля Данила.

9 липня 2021 Володимир перебував на чергуванні на позиціях поблизу Золотого на Луганщині й вів спостереження за противником, коли окупанти почали масований обстріл із крупнокаліберних кулеметів, гранатометів, протитанкових керованих ракет та мінометів 82-го калібру. У той час, коли Яськів змінював позицію, в нього поцілив ворожий снайпер.

У чоловіка залишилася мати.

Головний сержант Андрій Беляєв

Народився 17 липня 1982 року на Дніпропетровщині.

Коли почалася російська агресія на сході, Бєляєв добровільно пішов у військкомат. У березні 2014 року був мобілізований, проходив військову службу у військовій частині 3036 Національної гвардії. Брав участь у боях за визволення Маріуполя.

Після мобілізації підписав контракт зі Збройними силами і прийшов у 57-му окрему мотопіхотну бригаду імені кошового отамана Костя Гордієнка.

З січня 2016 року був призначений командиром взводу. У 2018-му перевівся до 28-ї окремої мотопіхотної бригади, але за рік повернувся в 57-му. В серпні 2020 року був переведений до 17-го батальйону. Був командиром механізованого відділення механізованої роти у званні головного сержанта.

Загинув 13 липня під час ворожого артилерійського обстрілу в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області.

Залишилися мати, дружина і троє дітей.

Олександр Горбенко

Був активним учасником Революції гідності, а після початку агресії РФ долучився до Самооборони Кривого Рогу.

Коли бойові дії почалися на сході України, Олександр пішов на війну добровольцем.

15 липня російські найманці обстріляли селище Нью-Йорк поблизу Горлівки — від вибухів цілої низки снарядів і мін калібру 82 та 122 мм в багатьох будинках повибивало шибки, а в деяких зруйнувало стіни. Унаслідок вибуху він отримав жахливі опіки. Гелікоптером 29-річного бійця евакуювали до лікарні швидкої допомоги Харкова, де, попри ураження 80% поверхні тіла, він ще майже чотири дні запекло боровся за життя. Серце хлопця перестало битися вранці 19 липня.

Залишилися батьки і донька.

Старший лейтенант Дмитро Сивоконь