Фото AZOV media
Під час ворожого обстрілу в Маріуполі отримав важке поранення. Стікаючи кров’ю “Торк” діставався до “Азовсталі” уплав і під обстрілами. Бачив, як гинуть інші військові й усипану тілами дорогу до комбінату. Каже, що після всього побаченого, полону вже не боявся і рішенню командира довірився.
Частину поранених азовців тримали у реабілітаційному центрі в окупованому Донецьку. У сусідньому з корпусів лікувалися поранені бійці т.зв. «днр» та рф.
«На кожному поверсі була охорона. Тобто це не їх від нас охороняли, а нас від них, щоб до нас ніхто зі сторонніх не заходив», — розповідає боєць.
Лікування було посереднє, стан бійців лише стабілізували, однак потрібних хірургічних операцій не проводили. Медикаментів також майже не було. Жодна гуманітарна допомога, яку передавали українські волонтери, до бійців не доходила.
У полоні бійці перебували у суцільному інформаційному вакуумі. Окупанти регулярно розповідали фейки, що Україна їх кинула, що Харків — вже окупований росією.
Під час допитів окупантів найбільше цікавила інформація про командирів «Азову» — «Редиса», «Тавра» і «Калину».
«Вони буквально вчепилися у цих трьох людей. Їм потрібно було, щоб ми сказали, що вони погані», — каже «Торк».
Про те, як ставилися до українських воїнів у реабілітаційному центрі окупантів, допити у полоні та провокативні питання пропагандистських ЗМІ до бійців – у розповіді азовця: