«Я говорив, що спорт поза політикою, але це була моя величезна помилка», — донецький гімнаст Олег Верняєв

В інтерв'ю FootballHub гімнаст Олег Верняєв зізнався, що був не правий щодо власних оцінок подій в Україні — переосмислення відбулося після початку повномасштабної війни, й сьогодні він жалкує про свою поведінку до цього.

Під час військового протистояння росії з Україною у 2014 році гімнаст Олег Верняєв переїхав з окупованого рідного Донецька та продовжив успішно виступати під українським прапором. Але спортсмен намагався бути «поза політикою» та відкрито не засуджував росію. Все змінилося для нього 24 лютого цього року. 

«Після 24 лютого всі конкретно кордони розставили і вибрали свою сторону. Як це не сумно говорити, але багато людей кажуть: «Війна нас не стосувалася, значить все нормально було». З Донецьком зв'язок був, ми розуміли, що це все лише розповіді про бомбардування — його особливо ніхто не бомбив. Це зараз вони розуміють, що таке бомбардування. Ми якось спокійніше ставилися. Але зараз я розумію, що це була велика помилка. Я кардинально поміняв свою думку. Від росіян я повідписувався, повидаляв всі фото, де було щось таке, і контакту з ними немає. Раніше не було такої різкої потреби припиняти спілкування, як зараз, не було таких ситуацій. Неправильно лояльно ставився», — каже сьогодні Верняєв. 

У 2022 році залишитися «поза політикою» він не зміг. На це вплинуло бомбардування міст України та те, що відбувалося з українськими друзями спортсмена.

«Кардинально моя думка змінилася буквально через кілька тижнів після початку війни, коли мені почали писати з росії: «Чувак, як ти так перевзувся, як ти так переодягнувся, ти ж завжди був такий і такий... Ти що, віриш в це все?». Я їм кажу: «Я не вірю, грубо кажучи, ні вашим, ні нашим ЗМІ. Я вірю, наприклад, дівчинці знайомій, яка в Ірпені просиділа сама два тижні. Те, що вона бачила, що вона мені розповідала, тому я і вірю. Вірю, що у мене біля будинку в Вишневому прилетіло в три приватні будинки. В це я вірю. А в те, що ви розповідаєте — вірте самі. Це ви любите слухати і терпіти. Терпіть самі. А я дивлюся на факти». Мені з Харкова Ваня Криленко, мій друг розповідав історії. Цього і ворогові не побажаєш».

При цьому Олег згадує, що колишні друзі-росіяни не питали його, чи він у безпеці, як у нього справи. Вони лише закидували його повідомленнями: «Ти що, гониш, перевзувся?». На що він відповідав: «Так, перевзувся кардинально на бік своєї країни і все інше мене взагалі не цікавить. Все, що було — забудьте».

Потім олімпійський чемпіон прийняв рішення та вступив до лав ЗСУ. Крім цього, наразі він активно займається волонтерською справою — наприклад, привіз до Київської обласної клінічної лікарні, де відновлюються військові, медикаменти; закупив для бійців тактичне взуття; збирає іншу гуманітарну допомогу для військових. Сьогодні він не боїться відкрито говорити про політику, дякувати ЗСУ, та вже по-іншому спілкується з колишніми друзями з росії.

Наразі Олег жалкує про те, що раніше ставився упереджено до подій в Україні. Але краще зрозуміти це пізніше, ніж ніколи. Сьогодні спортсмен чітко розуміє свою самоідентифікацію. 

«Я вважаю, чесно, всі ті, хто хочуть «руского міра», нехай валять в росію, їдуть в росію. А Донецьк — це завжди був і є Україна. Не знаю, може я це грубо сказав, але... Це як ти приїдеш до мене додому і скажеш: «Все, ця кімната тепер моя, не заходь сюди». І я: «Ну так, вона ж завжди твоєю була». Маячня якась», — каже спортсмен. 

А нещодавно донеччанин почав вивчати українську мову: «Я зараз вчу українську мову. Я хотів спробувати українською інтерв'ю дати, але я ще не готовий, не хочу сильно перекручувати, мені потрібно позайматися. Я вже з репетитором працюю, уроки роблю. Сподіваюся, найближчим часом я вже буду спокійно розмовляти українською мовою. Як англійську люди вчать, так я зараз українську. Цікаво. Згадуєш шкільні роки. Ну і я вважаю, що час настав. Особливо зараз. Зрозуміло, не зловтішатися, не перегинати, але українську мову потрібно знати».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!