Свою землю від окупантів на фронті захищають священники, вчителі та представники інших мирних професій.
Колаж з фото з соцмереж
На сьогодні Бахмутський напрямок фронту — один з найгарячіших. Сірі зони, на які росіяни перетворили раніше житлові квартали та заселені села, повністю потрощені - і серед руїн наші військові продовжують цілодобово виборювати кожен метр. Деякі з патріотів настільки лякають росіян, що ті впевнені: проти них воює «спецура», а не звичайні українці. Однак по той бік свою землю насправді захищають священники, вчителі та представники інших мирних професій.
Захисник Єгор Фірсов розповідає, що його побратим із позивним «Завуч» — мінометник, з вчительським досвідом за плечима. До війни він працював у Бахмутській школі вчителем правознавства, але зараз закидає міни з міномета прямісінько у ворожі окопи. Як каже військовий, «як м’яч у баскетбольну корзину».
«Точністю групи Завуча дивувались і публічно відмічали бійці досвідченої 93-ї бригади. А я постійно запитую у нього: як ти навчився настільки влучно працювати з мінометом? Завуч тільки плечима жме — каже, що в нього не було вибору, тому що потрібно було прикривати побратимів на передовій», — каже Єгор.
Боєць «Завуч». Фото: ФБ Єгор Фірсов
З перших днів на фронті «Завуч» читав книжки, аналізував власні постріли з міномета, розбирався в його характеристиках — «так і навчився». Каже, що в нього воювали дід і батько — тож, можливо, це передалося з генами.
Деякі дні під Бахмутом група «Завуча» працювала п’ять діб поспіль без сну і перепочинку. За добу їх міномети здійснювали близько 500 пострілів по ворожих позиціях. Інколи бував такий «настріл», що міномет забивався, його доводилось чистити. Тому хлопці не спали — працювали й в ніч, і в дощ.
«Інколи, каже «Завуч», БК не вистачає, й тоді кожну міну намагається класти точно у ворожий окоп. Тому найскладніше — прорахувати, скільки триватиме ворожа атака, щоб «розтягнути» свої снаряди.
«Точну кількість я не скажу, але повірте на слово — „Завуч“ з його групою поклав дуже багато вагнерівців під Бахмутом. Вимірювати їх досягнення можна горами ворожих трупів», — каже Єгор Фірсов.
Військовий-освітянин настільки з любов’ю ставиться до своєї справи, що годинами може розмовляти про мінометні розрахунки. Але просить не писати про нього «пафосні речі», не називати його героєм.
Інший побратим Єгора Фірсова — командир одного з підрозділів за позивним «Монах». До 24 лютого він був священнослужителем — отцем Макарієм — у своєму храмі в Волновасі. Однак коли 24 лютого о 5-й ранку рф оголосила повномасштабну війну Україні - відразу ж почав займатись евакуацією сімей із дітьми, а ввечері прийшов у територіальну оборону отримувати зброю й організовувати оборону міста.
Фото з соцмереж
«Інколи досвідчені військові плутають підрозділ Монаха зі спецурою. Вечорами під звуки „приходів“ і наших „виходів“ ми годинами могли говорити про релігію, філософію, Бога», — розповідає Фірсов.
До повномасштабного вторгнення «Монах» уже був на захисті України — ще у 2014 році воював на Карачуні. Пізніше повернувся до служби Божої в Волновасі. А тепер «Монах» сміється з того, що його підрозділ плутають зі спеціально підготовленими бійцями.
«Вони кажуть, що то в селі спецура ЗСУ працювала. Та яка спецура? То ми там вітер зробили. У мене один тракторист, інший кухар, третій шахтар — ось і вся спецура, — жартує військовий. — Світ добра має бути захищений. Ми його і захищаємо».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!