Замість кігурумі — рожеві панамки: як сєвєродончанка адаптується у Німеччині

Олеся Власова з двома доньками через сильні обстріли Сєвєродонецька у лютому не могла виїхати два тижні. Врешті евакуаційним автобусом доїхала до табору для переселенців у Золотоноші Черкаської області. 

Там запропонувала послуги із шиття, оскільки вдома мала бізнес — шила на замовлення кігурумі (м’які теплі костюми у вигляді тварин) та домашні капці.

«Керівниця табору попросила пошити наматрацники, оскільки у таборі було багато людей, а спати їм було ніде. Вона дала тканину, але навіть лінійки у мене не було, тож я використовувала підручні засоби — рулетку, щоб поміряти та відрізати тканину. Це був новий цікавий досвід для мене», — говорить Олеся.

Через великий потік людей та брак місця у таборі за тиждень жінка переїхала до Хуста на Закарпатті, а потім евакуювалася до Німеччини до міста Бухгольц-ін-дер-Нордгайде у нижній Саксонії. Вона подала документи для отримання виплат, але вирішила також сама заробляти, щоб бути більш незалежною.

У родині німців, де її поселили з доньками, було три швейні машинки. Олеся взялася за роботу. Українці, з якими вона познайомилася у Німеччині, почали приносити одяг на ремонт, платили гроші за роботу. У травні на Євробаченні переміг гурт «Kalush» з України, його вокаліст виступав у яскравій рожевій панамці. Олеся пошила таку ж панаму собі зі штанів, які знайшла серед речей з гуманітарної допомоги.

Після цього почала отримувати замовлення на такі панамки. Замовники — це українці, які живуть у Німеччині, є замовлення з Британії. Також Олеся готує ще велику посилку з панамками до України. Зараз вже має дві машинки, на яких шиє разом з донькою.

Жінка говорить, якщо залишиться у Німеччині до осені, то повернеться до виговолення кігурумі. Уся її колекція згоріла у Сєвєродонецьку, але вона не втрачає сил та оптимізму і хоче відновити її.

«Головне, я знаю, як це робити, ці знання є в моїй голові, тож усі креслення я зможу знову відтворити та шити на замовлення улюблені кігурумі. Тут у крамницях немає такого домашнього зручного теплого одягу, тож я вважаю, що ця ніша вільна, я зможу її заповнити. До того ж, німці цінують ручну працю і готові за неї платити гроші», — ділиться Олеся.

Попри все вона мріє повернутися до України та створити нову чудову майстерню, у якій буде затишно працювати та створювати авторський одяг для дітей та дорослих.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!