Донеччина проти COVID-19: чи дієво під час пандемії працюють чиновники та нардепи регіону
Загроза, яку несе COVID-19, змушує одразу реагувати на ситуації та виклики. І поки ситуація із поширенням коронавірусу в Донецькій області залишається контрольованою, є час підготуватися до різних сценаріїв і укріпити свої позиції для боротьби з невидимими ворогом.
Чи вдається це обласній та місцевій владі на Донеччині, чи не кинули під час кризового періоду своїх виборців народні обранці від регіону, та які цікаві ініціативи можуть запозичити наші чиновники від колег з-за кордону, читайте у матеріалі ІА «Вчасно».
ДонОДА проти коронавірусу: є взаємодія, але відсутні системність та рішучість
Запущені регулярні брифінги в Донецькій ОДА / фото: пресслужба ДонОДАВсеукраїнський карантин задля недопущення розповсюдження COVID-19 був оголошений в Україні з 12 березня. Того ж дня на сторінці глави Донецької ОДА Павла Кириленка пресслужба запустила регулярні брифінги для інформування населення та ЗМІ. З обласного бюджету профільний департамент охорони здоров’я отримав 133 млн гривень на закупівлю необхідних засобів для протидії поширення коронавірусної інфекції.
Також були виділені кошти для придбання відсутнього в області обладнання для діагностики COVID-19. 21 березня, через день після фіксації першого випадку захворювання на коронавірус в області, на Донеччині вчасно оголосили режим надзвичайної ситуації.
Як розповідає журналіст, координатор центру «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко, добре, що на Донеччині сформувався єдиний центр прийняття рішень.
Координатор центру «ДІЙ-Краматорськ» Андрій Романенко / фото: ua.korrespondent.net«Що у Донецькій області сталося гарного — у нас не виникло альтернативного штабу боротьби з коронавірусом, як, наприклад, у Харківській області, — каже журналіст. — У нас є єдиний центр прийняття рішень. Наприклад, бізнес зустрівся з очільником ОДА і сказав чітко свою позицію, що готові купувати речі, які тяжко закупити. Ми всі розуміємо, що бюджетна закупка — це доволі складний процес. І у сучасних умовах 100 тис. гривень готівкою мають більше значення, ніж 1 млн гривень на бюджетному рахунку».
Однак, як і у більшості регіонів України, на Донеччині відсутня системність.
«З того, що я бачу по пресконференціям облздраву, ситуація намагається бути контрольованою, але вона не систематизована абсолютно. Це можна зрівняти так: є дані по всім лікарням, але вони лежать у стопочках, папочках і не з’єднані в єдину таблицю, — зазначає Андрій Романенко. — Мені здається, що зараз облздраву та іншим профільним відомствам якось треба напружитися і зібрати всю інформацію в єдину систему, десь автоматизувати, десь залучити ITшників».
До речі, можливість залучити місцевих ITшників до системного та оперативного інформування населення в умовах пандемії у чиновників Донеччини є. Розробники з Маріуполя створили мобільний додаток, який може допомогти протидіяти COVID-19 та поширювати офіційну інформацію. Підключити таку дієву систему під час пандемії запропонували безкоштовно всім містам області, але працює додаток лише у Дружківці. Ні обласна влада, ні міськради Донеччини навіть безкоштовно не поспішають втілювати розробку у свою роботу, щоб бути більш оперативними.
Фото: пресслужба Донецької ОДАДії чиновників ДонОДА на початку карантину продемонстрували, що голова облдержадміністрації Павло Кириленко реагує на виклики досить швидко, але потім вирішення питань передаються у департаменти, де всі процеси гальмуються. Майже в кожному місті після оголошення карантину та скасування громадського транспорту почалися проблеми з доставкою медиків на роботу.
За 2 дні ветерани АТО та мешканці декількох міст самоорганізувалися та запровадили волонтерську ініціативу Підвези_лікаря_Донеччина. Коли зрозуміли, що об'єми перевезень дуже великі, звернулися до голови ДонОДА. Наступного дня відбулася зустріч, через декілька днів дії волонтерів та влади в цьому питанні були начебто скоординовані. Залишилася частина медиків та хворих, потребучих гемодіалізу, яких волонтери подовжували підвозити. Але, коли гроші ініціативних людей на паливо закінчилися, волонтери звернулися за допомогою до обласної адміністрації.
«Ціна питання всього 20−30 тис гривень, нам більше на паливо і не потрібно було, — розповідає сокоординатор ініціативи Підвези_лікаря_Донеччина, ветеран АТО Борис Овчаров. — І начебто нас запевнили у ДонОДА, що підтримають. Але потім наше звернення почало „гуляти“ по кабінетах чиновників, і ось вже другий тиждень воно так і не вирішено. Здається працівники кабінетів не куди не поспішають, у них немає розуміння, що такі питання треба вирішувати оперативно, адже лікарі та хворі подовжують до нас звертатися». Наразі волонтери не розуміють — це або не бажання чиновників допомогти, або не розуміння ситуації та не вміння оперативно вирішувати питання.
ЧИТАЙТЕ: Підвези_лікаря_Донеччина: ветерани АТО організували волонтерську допомогу медикам
Небезпечне Великоднє богослужіння в Святогірській лаврі / скріншот трансляціїВиклик Великодніми вихідними продемонстрував також деяку відсутність рішучості в діях обласного керівництва: у питанні обмежень відвідування церков і храмів всі дії носили всього лише вербальний та рекомендаційний характер. Донецька ОДА розмістила розпис трансляцій богослужінь, інформацію про те, що в магазинах продаватимуть уже освячені паски, заклики лишатися вдома, але цього, зрозуміло, виявилося недостатньо.
Тому місцями пропаганда та диверсійна діяльність священників УПЦ Московського патріархату перемогла заклики до здорового глузду.
300 осіб без дотримання соціальної дистанції та інших правил карантину зафіксувала поліція Донеччини в ніч з 18 на 19 квітня у Свято-Успенській Святогірській лаврі.
У селі Гришине Покровського району батюшка від УПЦ МП знехтував правилами карантину, не дослухався до закликів не збирати вірян в храмі та дозволив майже 70 парафіянам одночасно знаходитися в приміщенні церкви.
Та й загалом у Донецькій області зафіксували найбільше порушень карантину у пасхальні вихідні
Влада міст Донеччини проти COVID-19: хто наскільки впорався
МАРІУПОЛЬ: вчасні закупівлі, але непереглянуті статті витрат
Першочергови дії на місцевому рівні — у Маріуполі запустили брифінги для інформування містян щодо ситуації з коронавірусом. У день початку карантину був затверджений план заходів. Виділили понад 17,5 млн грн з міського бюджету на додаткову закупівлю медикаментів та засобів захисту.
Фото: Маріупольська міськрадаІз 19 березня в місті ввели санітарну обробку вулиць, під’їздів. Були сформовані списки громадян старше 75 років і попередній пакет допомоги. Також було запущено онлайн-навчання школярів міста із залученням ЗМІ.
«На мою думку, Маріуполь у сенсі країни показує дуже непоганий результат, при всьому моєму, ви знаєте, критичному ставленні до міської влади», — констатує громадський діяч Петро Андрющенко. Та за його словами, звісно, є купа речей, які міська влада не робить, і що варто було б зробити.
«Це стосується підтримки бізнесу, який вмирає і перебуває під великою загрозою. Також не переглянуті витрати бюджету. І закупівля масок, одноразових рукавичок безпосередньо працівникам виконкомів, департаментів, управлінь — на мою думку, здійснюється не в тому об’ємі, який потрібен для того, щоб зберігати карантинні умови і забезпечувати безпеку людей, які працюють, та тих, хто відвідує органи влади», — каже він.
СЛОВ’ЯНСЬК: вдала комунікація, але труднощі фінансування
Фото: Слов'янська міська радаУ місті відразу після початку карантину управлінню соціального захисту населення доручили підтримати продуктовими наборами незахищені верстви населення.
Була створена «гаряча лінія» з питань взаємодії міської ради з громадянами. З першого тижня почала проводитися дезінфекція громадського транспорту. 20 березня на сесії міської ради виділили 1 млн 940 тис. грн на протидію COVID-19.
У місті налаштована комунікація з населенням. За словами активіста Дениса Бігунова, працює влада у рамках своїх можливостей, але іноді втілення бажаних громадськістю заходів по боротьбі з коронавірусом упирається в фінансове питання.
«Може не вистачає фінансування деяких медичних закладів. Зрозуміло, що в нас є дефіцит різних медичних засобів, є десь до двох десятків апаратів штучної вентиляції легень. Але ці питання неможливо швидко вирішити через фінансову складову», — упевнений він.
КРАМАТОРСЬК: дієві заходи, але апарати ШВЛ купувати не поспішають
В обласному центрі Донеччини про придбання експрес-тестів на COVID-19 місцева влада відзвітувалася у перший день карантину. Також почалася дезінфекційна обробка транспорту міста. 19 березня організували роботу спеціальних мобільних груп для контролю за дотриманням умов карантину.
13 млн грн на боротьбу з COVID-19 виділили через 13 днів після оголошення карантину, 25 березня.
Фото: Краматорська міська рада«Теоретично, те, що я бачу — достатньо ефективно. Тому що в місті вчасно введені карантинні заходи, незважаючи на те, що багатьом містянам це не подобається», — розповідає Андрій Романенко.
Він зазначає, що є спільний вектор роботи у депутатів міської ради, влади, великого та малого бізнесу, волонтерів. На якийсь момент відкинуті якісь політичні протиріччя.
«Єдине, в чому місто не дуже активне — це закупівля апаратів ШВЛ, але з іншого боку, ми запитували інформацію про апарати, їх достатньо багато і вони всі в доволі гарному стані. Найстаріші апарати — це 2007−2008 роки, їх небагато. І переважна кількість куплена вже після 2013 року. При чому, це або якісні вітчизняні або імпортні марки», — каже Андрій Романенко.
ЛИМАН: карантинні заходи втілені, але лікарні не готові до пандемії
Лиман: карантинні заходи втілені, але лікарні не готові до пандемії / фото: Лиманська міська радаУ Лиманській ОТГ 18 березня відзвітувалися, що сформований запас деззасобів, медичних масок, респіраторів, рукавичок, захисних костюмів, систем, медичних препаратів, зволожувачів кисню та інше. 19 березня на черговій сесії виділили кошти в сумі в понад 1 млн гривень для придбання додаткових деззасобів, спецкостюмів та іншого необхідного інвентарю.
Голова громадської ради при Донецькій ОДА Антон Воронов зазначає, що дії місцевої влади у питання протидії COVID-19 важко назвати активними. Необхідні приписи Кабміну, обласної державної адміністрації виконуються, але якихось ініціатив від місцевої влади немає.
«У нас була проблема з транспортним сполучення для медиків. Наша команда підключилася до ініціативи Підвези_лікаря_Донеччина і ми 11 днів, поки Укрзалізниця не почала на своїх робочих поїздах возити лікарів, підвозили медиків. Місцева влада на цю проблему жодної уваги не звертала», — розповідає Антон Воронов.
Також у лікарнях міста немає апаратів ШВЛ. Лиманська влада провела тендер для закупівлі одного з них, але строк його поставки — аж у вересні 2020 року.
ТОРЕЦЬК: є план дій, але немає достатньої підготовки лікарні
У прифронтовому місті з початком карантину запустили гарячі лінії для того, щоб місцеві могли ставити питання стосовно COVID-19. Міську програму захисту населення від поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 на суму майже 1 млн грн на території міста прийняли 4 квітня.
Як розповідає голова ГО «Твоє Нове Місто» Володимир Єлець, працює місцева влада більш-менш нормально. Але викривлює інформацію стосовно готовності місцевої інфекційної лікарні до пандемії.
Володимир Єлець / фото: ІА "Вчасно"«Тиждень тому ВЦА відзвітувала, що інфекційне відділення готове до прийому хворих на коронавірус. Та воно не готове. Наразі лише розробляється кошторис ремонту першого поверху, де повинні розміщатися медики. На даний момент неможливо виконати норми, які потребуються згідно з протоколом. Тобто, якщо до лікарні потрапляють більше п’яти хворих, уся лікарня зачиняється на карантин, і лікарі не виходять звідти. А це близько 30 чоловік персоналу, їм ще треба жити там, а умов взагалі немає. Незрозуміло навіщо робиться доповідь ніби все готово, як у Радянському Союзі якомусь», — підкреслює активіст.
Як мешканці Донеччини оцінюють дії міської влади та нардепів під час пандемії
Хто з народних депутатів залишив своїх виборців без допомоги
Варто зазначити, що за більше ніж місяць карантину більшість нардепів надають підтримку своїм виборцям, про що не забувають відзвітувати в соціальних мережах. Але є і такі парламентарі, які, здається, взагалі забули про жителів своїх округів. Мешканці Бахмута (округ № 46), прифронтових Зайцевого (округ № 51) і Торецька (округ № 52) у час пандемії не отримали підтримки від нардепів, за яких проголосували на виборах: Федора Христенка, Олександра Ковальова і Євгена Яковенка відповідно.
Декого з нардепів, наприклад, Юрія Солода (округ № 47) узагалі не бачили на окрузі під час карантину.
Замість Юрія Солод регіон курує Наталія Королевська / фото: zagittya.com.ua«У Слов’янську досить активно працюють місцеві активісти платформи, яка була створена Наталією Королевською, дружиною Юрія Солода, яка чомусь замість нього курує цей регіон. А що стосується самого Солода, то тут його ні слуху, ні духу. Це абсолютно віртуальний кандидат, який жодним чином не звертається до своїх жителів округу, не підтримує їх морально якось», — кажуть місцеві мешканці.
Депутати також могли допомогти своїм виборцям під час голосування у Верховній Раді. За ці пів тора місяці парламент не раз збирався для ухвалення рішень, необхідних для боротьби з COVID-19.
Наприклад, 30 березня Рада голосувала за закони для протидії вірусу № 3219 та 3220. Вони, зокрема, включають зміни для швидкого проведення закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, підтримки підприємців, захисту прав переселенців, звільнення українців від штрафів на період карантину.
Ці два важливі законопроєкти підтримали всі нардепи від Донеччини (Муса Магомедов (округ № 45), Максим Єфімов (округ № 48), Валерій Гнатенко (округ № 49), Руслан Требушкін (округ № 50), Олександр Ковальов (округ № 51), Євген Яковенко (округ № 52), Вадим Новинський (округ № 57), Сергій Магера (округ № 58), Володимир Мороз (округ № 59), Дмитро Лубінець (округ № 60), окрім двох.
Не голосували Федір Христенко (округ № 46) та Юрій Солод (округ № 47).
13 квітня у ВРУ голосували за внесення «коронавірусних» змін до бюджету для подолання економічних наслідків пандемії. Проєкт піддавався критиці більшості партій та містив суперечливі пункти як різке скорочення доходів, масштабне збільшення видатків та потрійне зростання дефіциту. Утім Юрій Солод (округ № 47), Валерій Гнатенко (округ № 49), Володимир Мороз (округ № 59) та Вадим Новинський (округ № 57) взагалі проігнорували це голосування.
Тож, для чого взагалі деякі парламентарі обиралися до ВРУ, незрозуміло. Вони жодним чином не відстоюють інтереси своїх виборців.
Цікаві ініціативи з міжнародного досвіду
Повертаючись до питання протидії коронавірусу на місцевому рівні, ми вивчили міжнародний досвід. Окрім схожих із містами Донеччини обмежувальних заходів муніципалітети по всьому світу запроваджують ряд інших вартих уваги ініціатив, які допомагають успішно протистояти COVID-19.
Влада закупила ноутбуки для всіх учнів випускних класів / фото: www.fremover.noЯк розповіла журналісту ІА «Вчасно» жителька невеликого міста та комуни Нарвік (Норвегія) Анастасія Лахтіонова, в умовах пандемії влада закупила ноутбуки для всіх учнів випускних класів, щоб у них була можливість займатися дистанційно. Це при тому, що різноманітні оцінювання в країні для випускників цього року були скасовані задля безперешкодного вступу до вищих навчальних закладів.
Як і в містах нашого регіону, у Нарвіку організували роботу штабу по боротьбі з коронавірусом, на волонтерських засадах задіяли громадські організації. Однак при цьому також працює спеціальний зручний сайт для містян, який містить розділи «Хочу допомогти» та «Мені потрібна допомога».
«На сайті необхідно зареєструватися і вказати, яка потрібна допомога. Це може бути покупка та доставка продуктів, ліків, вигул собак. Також доступна послуга „телефонний друг“ для тих, кому потрібна ментальна допомога», — розповідає Анастасія Лахтіонова.
У місті Гелф (Канада) з населенням у понад 135 тисяч чоловік, згідно з сайтом міста, запланували роботу групи з відновлення економіки для підтримки місцевого бізнесу, який постраждав від коронавірусу. Це у додаток до загальнонаціональної програми, що пропонує тимчасову заробітню субсидію для бізнесу, відстрочення податків та іпотеки, а також варіанти позики.
Піклуються у місті про окрему категорію громадян, які також знаходяться в зоні ризику зараження COVID-19, а саме — безхатьків. Для них організовані пункти видачі їжі та притулки. Оповіщають населення за допомогою створеного та запущеного ще до пандемії застосунку Alert Guelph, який надає надійну, своєчасну та точну інформацію у разі надзвичайних ситуацій.
У місті Єна (Німеччина) з населенням у понад 110 тисяч чоловік, на сайті міської влади розміщене посилання на цілодобовий сервіс JenMARKT24, який дозволяє замовити продукти просто додому. Окрім зручності для споживачів, це допомагає підтримати місцевий бізнес. Схожий сервіс є у Покровську під назвою «Купуй покровське», однак його функціонал залишає бажати кращого.
Активне населення міста організувало віртуальний захід #JenaVsVirus-Camp / фото: rathaus.jena.deАктивне населення міста організувало віртуальний захід #JenaVsVirus-Camp під час якого розробило локальні ідеї та пропозиції з подолання наслідків коронавірусу. Таким чином містяни доєдналися до загальнонаціональної програми з пошуку рішень.
Це такий собі цифровий простір, в якому німці презентують свої ідеї, тестують їх і безпосередньо застосовують у житті за допомогою спонсорів.
Окрема риса, яка пов’язує методи протидії коронавірусу в містах тих країн, яким вдається успішно долати пандемію — це об’єднання сил влади та населення. Серед відмінностей: в інших країнах на місцевому рівні намагаються максимально підтримати бізнес та людей, які втратили роботу внаслідок пандемії. Не забувають також про питання діджиталізації — як максимально автоматизувати питання оповіщення та підтримки населення.
Однак левова частка у боротьбі з COVID-19 залишається на совісті пересічних громадян. Це свідома самоізоляція, соціальна дистанція, дотримання правил гігієни. Бо всім давно час усвідомити, що успіх у боротьбі з небезпечним вірусом та повернення до звичного життя залежить від кожного з нас.