Роботи у 93 бригаді почали «підпирати» ЛБЗ рік тому. Хоча тоді все розпочиналося досить неоптимістично: НРК проїжджали лише 200−500 метрів від операторів, а перші дрони, які виїхали на завдання, вивели з ладу суміжники — просто тому, що їх напружував звук, з яким працювали дрони.
Знищений окупантами дрон у Костянтинівці. Фото: 93 ОМБр
На сьогодні в батальйоні «Alter ego» виконано понад 1000 місій: евакуйований 41 поранений, проведено понад 20 уражень ворога кулеметами й вогнеметами на НРК. На жаль, кожного поповнюється й список невдалих місій: інколи підводить зв’язок і дрон «губиться», подекуди роботи підриваються на мінних полях напрямку. Але найбільша втрата — через російські дрони: їм байдуже, по чому бити. Тобто чи дрон везе пораненого, чи евакуйовує загиблого, чи везе продукти — його знищать включно з «вантажем».
«Інколи дрони грузнуть у донбаському болоті, тому інший НРК їде до нього — виштовхує чи витягує. Рятує побратима, так би мовити. Було, що ми поверталися з місії й побачили нашого „Вампіра“. Робот затягнув його на себе, довіз, ми тут перевірили, обдивилися. Цілий, працездатний БпЛА. Він став частиною сім'ї дронів 93-ї», — з посмішкою пояснює головний сержант взводу технічного забезпечення батальйону Андрій Фонта.
Зараз дрони завозять на позиції БК, провізію, вивозять поранених і загиблих, мінують територію, розставляють єгозу (колючу проволоку). Крім того, на їх рахунку є й зупинені штурми — коли бійці ставили на них вогнемети, гранатомет Mk 19 і «браунінги».
«Як ми їх називаємо?.. Та як прийдеться: роботи, комплекси, танчики, дрони, „фігня, що не їде“, „херня, яка глючить“ — по-всякому. От є у нас „Резиновий“ — робот, у якого гуслі не металеві, а резинові. Є „Мародер“ — дрон зі стрічкою, який забирає полеглих, „Нафаня“ — розвідник. Був „У*бан“, який не хотів їхати попри все, що ми йому робили. Але все одно полагодили, поїхав. Тому ми дописали „не“ перед його старим псевдо», — сміється «Фокусник».
Денис, старший майстер взводу техзабезпечення, відповідає за зв’язок дронів з операторами. Він буденно пояснює, що керувати їх НРК можна з будь-якого населеного пункту України. Все, що треба — завантажити дрон в машину, вивантажити на точці відправки, а потім — просто керувати ним, їдучи на місію. За цим досвідом до них тепер їдуть й інші бригади з усіх прифронтових регіонів, бо такий алгоритм може врятувати життя не одному піхотному батальйону.
Через майстерню дронів, у якій НРК налаштовує й Денис із позивним «Доцент», за місяць проходять 15−20 дронів. Сама майстерня видає в середньому 1−2 дрони на добу. Дрони мінують територію, підривають ворожу техніку, доставляють їжу й затягують на свої евакуаційні борти 200-х, при цьому максимально затято рятують поранених звідти, де сплутати позиції рф та Сил оборони вкрай легко. Тож як НРК «Alter ego» відбивають російські штурми біля Костянтинівки, евакуюють поранених, та чому десятки працездатних дронів так ніколи й не поїдуть на жодну місію на цьому напрямку — читайте незабаром в матеріалі журналістів «Вчасно».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!