“Нас здали колаборанти в поліції”: військові з Лиманщини розповіли, як їх будинок обкрадали росіяни

Не всім мешканцям деокупованої Лиманщини є куди повертатися. Багато будинків зруйновані та пограбовані окупантами. 

Дім братів Воронових, Дробишево, Донеччина / фото: Вчасно

Артем та Антон Воронови з селища Дробишеве поблизу Лимана з перших днів повномасштабного вторгнення
пішли захищати Україну зі зброєю в руках. Їхні родини – дружини з дітьми – підтримували чоловіків, проте відверто хвилювалися за них. Як виявилося – не даремно, оскільки українських воїнів здали місцеві ж “правоохоронці”, коли росіяни захопили село.

Журналістам “Вчасно” Артем Воронов розповідає: раніше їхній будинок був в Авдіївці. Проте коли почалася війна у 2014 році, довелося змінити місце проживання – тож брати переїхали у Дробишеве з родинами. Там почали розбудовуватись – виграли грант від спонсорів і створили теплицю, де вирощували молоду цибулю.

Також хлопці вели активне громадське життя – займалися справами ветеранів АТО/ООС, входили до складу громадської ради при Донецькій ОДА, працювали в антикорупційному напрямку. 

Громадська діяльність братів Воронових / фото з особистого архіву Воронових

Громадська діяльність братів Воронових / фото з особистого архіву Воронових

Проте 24 лютого цього року їх налагоджене життя знову порушили окупанти – вже вдруге братам довелося брати зброю в руки і йти на захист свого дому та рідної області. 

Потрощені теплиця та дім, але вцілілі люди та тварини 

Коли поблизу Лиману вже точилися бої, Артем та Антон лишалися до останнього у селищі. Несли службу у місцевій ТрО. Виїжджати взагалі не хотіли – навіть коли за кілька кілометрів уже були позиції рашистів. Протрималися так до 20-х чисел квітня.

А коли зрозуміли, що селище захоплять, то займатися повномасштабною евакуацією майна було запізно. Тож зібрали головне – родину, своїх собак, цінні речі з документами – й вивезли все упродовж кількох годин.

“Усіх собак ми врятували – перевезли, евакуювали їх в одне з селищ Донеччини, зробили там нові будки, тому вони з
нами “подорожували”. Їх не покинули”, – згадують брати.

Як з’ясувалося, виїхали родини саме вчасно – тому що вже наступного дня у будинок прилетів російський снаряд.

Російські снаряди зруйнували дах будинку братів Воронових / фото; Вчасно

Брати Воронови у дворі свого будинку / фото: Вчасно

“Прилетіло” в дах будинку братів. Спершу загорівся він, потім – дім зсередини. Снаряд пробив стіну.

“Всередині будинку було багато пам’ятних речей, яких дуже шкода – й фотографії, й сімейні альбоми зі ще чорно-білими фотографіями. До цього вони зберігалися в будинку в Авдіївці, який теж постраждав. Звідти ми фотографії привезли сюди, нібито ж урятували – і тут уже вони не вціліли, нічого не лишилося”, – розповідають брати.

Теплиця, збудована на грантові гроші міжнародного фонду й виплекана братами, теж постраждала – росіяни обікрали все обладнання, яке було всередині. Пошкоджене лишили ж всередині потрощеної будівлі, яка теж постраждала від вибуху, проте “добили” його – потрощили всі деталі. Ймовірно, боялися, що техніку ще вдасться відновити й вона дістанеться не їм.

Залишки теплиці братів Воронових / фото: Вчасно

І хоч увесь двір значно постраждав, двом птахам - воронам, яких врятували Артем з Антоном, вдалося вижити – і чоловіки цьому дуже радіють. 

“В клітці біля теплиці жили два ворона. Наше прізвище ж Воронові – тому їх взяли до себе кілька років тому. Один, щоправда, ще перед війною втік із клітки, а другий тут лишився під час війни – в нього був травмований хвіст і він не вмів літати. Коли ми поїхали звідси, сусід відкрив йому клітку, і до нього з лісу постійно прилітали ще два ворони. Вони навчили його літать і він кудись полетів разом зі зграєю”, – переповідає Артем.

Зрадники серед своїх

З часом з’ясувалося, що вказав окупантам на будинок військових та активістів місцевий “правоохоронець”, який виявився
колаборантом. Проте у “здачі” брала участь і староста округу. 

“Староста Старостинського округу – місцева, вона лишилася тут і стала колаборанткою після приходу кацапів. Найперша, хто “здав” наш будинок – вона. Інші, потім – це поліція, яка тут лишилася й перейшла на бік окупантів. Поліцейський місцевий теж став колаборантом. Словом, про нас все відразу ж розповіли. А після прильоту в наш будинок вони разом з росіянами всю нашу вулицю тероризували – сусідів допитували про нас, де ми й хто такі, бо у нашому будинку знайшли багато речей з “Правим сектором”. Словом, напали на слід “нацистів”, чи як вони вважали…” – розповідають брати. 

Обшук потрощеного будинку братів став не єдиним “знущанням” з їхнього житла – тому що коли окупантів ЗСУ виганяли з Лиманщини, ті ще й обікрали братів.

“Як розповідали сусіди, приїхали танкісти на БТРі, все витягували з будинку – меблі, техніку, речі, дитячі іграшки. А на вулиці в мене була натягнута футбольна сітка. То росіяни все завантажили на БТР і обв’язали це все сіткою, щоб нічого не падало, причепили позаду наш квадрацикл (витягли його з гаража) – і поїхали. Вивезли ще татові каяки (мисливські човни). Квадрацикл вони, до речі, вкрали, але пральну машину, морозильну камеру й унітаз чомусь залишили. Може, вже не було куди складати. Це вже коли відступали”, – пригадує Артем Воронов. 

Дім братів Воронових, Дробишево, Донеччина / фото: Вчасно

Попри те, що родини Воронових втратили майна на сотні тисяч гривень, брати кажуть – до того, що нічого не лишиться після кацапів, були готові. Ба більше – навіть здивовані, що після них лишилися нові меблі та деяка техніка. Проте, на жаль, вціліло не все.

“Після звільнення ми в перший же день сюди приїхали й жахнулися, що будинку більше немає. А було гарно, ремонт самі з братом робили. Але що робити? Меблі потім
повитягували з будинку, але вони розкисли на дощі, бо нікуди ховати їх”, – кажуть чоловіки. 

Сьогодні брати служать у ЗСУ на Донеччині. До свого будинку приїжджають іноді. Відновлювати все втрачене планують вже після завершення війни. Наразі головне - це Перемога України. 

2023 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2023 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev

Тижневий дайджестПартнериRSS