У Покровську знаходять підвали та квартири, в яких ворожі ДРГ могли жити тижнями. Це означає, що окремі групи засіли там і чекали накопичення сил та, ймовірно, наказу просуватися вглиб міста.
Фото зі сторінки бригади НГУ "Червона Калина"
Станом на сьогодні Покровськ — за крок від того, аби околиці міста частково контролювали окупанти. Нині ворожі диверсійні групи накопичуються в міських підвалах та квартирах, і не завжди їхню присутність вдається зафіксувати. Інколи бійці Сил оборони виявляють їх, зачищаючи «свіжі» групи.
Військовослужбовець з позивним Чикаго, з підрозділу ССО однієї з бригад на Покровському напрямку, разом з побратимами упродовж останнього місяця ліквідував десятки окупантів. Він зауважує, що викурювати російські диверсійно-розвідувальні групи доводиться на постійній основі. Щобільше — інколи вони знаходять підвали та квартири, в яких ті могли жити тижнями. Це означає, що окремі групи засіли там і чекали накопичення сил та, ймовірно, наказу просуватися вглиб міста.
«Ми знаходили підвал, в якому все було облаштовано й розставлено так, ніби вони жили там тижнями: брудний посуд, використані сухпаї в такій кількості, ніби їх їли тижнями (або ж там була велика група людей), зроблено щось на кшталт спальних місць для 3−4 осіб. Характерно, що групи ДРГ — невеликі, якщо вони просочуються — то по 3−4 чоловіки. Тобто така кількість сухпаїв — показник, що вони засіли й просто жили там. Ми їх ліквідували під час зачистки того квадрату, але шукали інших. А це вже означає, що в місті можуть бути групи русаків, які чекають на накопичення особового складу, щоб просуватися далі. І чим вони глибше — тим важче їх знаходити», — пояснює військовий.
Ліквідовувати окупантів важче й через цивільних, які переважно живуть у підвалах. Чикаго додає, що під час бахмутської компанії окупанти ними прикривалися — забігали у заселені підвали, ховалися там і забороняли людям виходити, аби ті ніяким чином не попередили Сили оборони про чужинців. Через це виявлення та знищення ворогів було ускладнене. Цю ж долю повторять і покровчани, зважаючи на те, яка кількість містян присутня у «сірому» населеному пункті.
«Росіяни в Бахмуті прикривалися цивільними в прямому сенсі - виставляли їх перед собою, погрожували розстріляти, якщо ми їх не залишимо. Тобто взагалі не зважали на те, кого погрожують вбити — жінку, чоловіка… Легко могли застрелити. Це ж чекатиме й людей у Покровську. Для нас це дуже складно, бо стріляти у своїх ми не можемо. А якщо знаємо, що орки засіли в підвалі чи квартирі - є ризик, що там будуть цивільні. Або вони ними прикидаються. І так, і так — спускатися ризиково, за тактикою ми маємо ліквідувати ворога. Є завдання. Ми попереджаємо про це цивільних, кого зустрічаємо, просимо виїжджати, пропонуємо варіанти, як їх вивеземо, але вони дуже рідко прислухаються», — каже Чикаго.
Фото зі сторінки бригади НГУ «Червона Калина»
Боєць ССО зауважує, що це — одна з відмінностей окупантів та військових Сил Оборони — оскільки росіяни без роздумів кидають гранати в підвали, де живуть винятково цивільні. Це відбувається й на Покровському напрямку (зокрема, в Селидовому, де таким чином загинули десятки людей, що відмовилися виїжджати). І не гребують прикриватися мирними мешканцями, частина з яких їх чекала й вірила, що ті «врятують».
«У Селидовому й Бахмуті вони підходили до підвалів і запитували, хто там. Бувало, що після відповіді, що там жінки чи пенсіонери, кидали гранату й всередині все розносило. Виживших не було або вони вмирали від крововтрати. Це жорстоко, але по факту — звичайна зачистка. У них немає моральних переживань з цього приводу», — пояснює військовий.
Останнім часом окупанти дуже активно окупанти застосовують авіацію — скидають боєприпаси, знищують міста. Для них це не важливі об'єкти, а радше перешкода для роботи операторів дронів, каже штаб-сержант 14-ї бригади НГУ «Червона Калина» Сергій Купрійчук. Ситуація на напрямку стабільно важка, і жодного покращення чи послаблення натиску армії рф не передбачається. Однак поки що про оточення міста мова не йде, хоча по всьому напрямку вже є багатокілометрова «кілзона». Водночас слід зауважити, що для Сил Оборони вихід та захід на позиції - один з найбільш ризикових моментів (окрім самих боїв). Тому зараз вся логістика побудована на дронах, оскільки доставка для людей стане дорогою в один кінець.
«Штурми не припиняються, ворожа авіація відпрацьовує по містах постійно, щоб росіянам було зручніше працювати дронами по „зрівняній“ місцевості. З дронами у них теж дефіциту не виникає. Оптоволоконні дрони, до речі, хоч і продовжують застосовувати, але вони так і не зіграли ту вагому чи переломну роль, на яку „ставили“ росіяни. Хоча зараз їх теж застосовують — як нові, модифіковані, так і на оптоволокні, й шахеди, й FPV. І з дронами в них працюють професіонали, підковані екіпажі з досвідом», — зауважує нацгвардієць.
Водночас піхотинці й досі лишаються непідготовленими — фактично «м'ясом», проте метод «просочення» малими групами досі працює. Власне, так ворожі вояки й потрапляють в Покровськ. Серед них трапляються й новомобілізовані чоловіки з територій, які росіяни окупували після початку повномасштабного — попри обіцянку «не чіпати» чоловіків з тих територій.
Сергій Купрійчук зауважує, що територія, якою окупанти намагаються дістатися до позицій поблизу українських, всіяна їхніми трупами. Частіше росіяни замість того, аби врятувати бійця (скинувши медикаменти або ж намагаючись вивести його назад), навпаки його добивають. Можливо, через це серед полонених давно не траплялося «ідейних» вояк — зараз усі окупанти, яких вдалося взяти в полон, заявляють, що їх примусили. погрожували абощо, самі ж вони нібито не хотіли брати зброю в руки.
На сьогодні ситуація на Покровському напрямку одна з найзагрозливіших для всього фронту. Військові оглядачі зауважують, що втрата міста фактично означатиме початок Краматорського напрямку, після якого постане загроза окупації всього регіону.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!