Одна з особливостей окупантів біля Покровська — різнобарвні та різнокаліберні самокати, на яких ті рухаються до позицій воїнів «Червоної калини».
Фото: 14 бригада НГУ "Червона Калина"
Ситуація на Покровському напрямку стабільно важка. На жаль, вдалих контратак чи рухів Сил оборони не відбувається, тоді як росіяни з кожним тижнем мають просування та захоплюють українські території. Наприклад, минулий місяць став одним із найважчих для українських захисників — оскільки упродовж червня вояки рф просунулися найбільше за увесь рік. Найбільше просувань припало на Покровський відтинок — 29%. Це — кілька десятків окупованих кілометрів.
Ситуація на відтинку практично незмінна місяцями. Постійний натиск не змінюється умовними перервами в атаках, — вони повторюються щодня, каже Максим Бакулін, пресофіцер бригади НГУ «Червона Калина». Тактика окупантів не застосовувати важку техніку також незмінна на лінії зіткнення з нацгвардійцями. Тобто автомобілі та інша техніка доїжджає лише до тієї умовної межі, до якої силам і засобам оборони дістатися чи поцілити неможливо.
«Вони там їх відвантажують, і ті йдуть у пішому порядку до позицій. Або ж їдуть на самокатах. Вони в орків різні - і за кольорами, і за механікою, розміром тощо. Тобто є ймовірність, що вони самі їх купують або закуповують невеликими партіями. На різних напрямках самокати, до речі, також різні. Це ще не масова історія, але на Покровському використовується дуже активно: де орки можуть їхати — їдуть. Де треба йти — проходять пішки», — каже пресофіцер бригади.
Щоправда, ті самі проїзні ділянки окупанти самі собі понівечили артилерією та скидами, ще коли на позиціях перебували Сили оборони. Тож зараз пересуватися на великій швидкості будь-яким транспортом — чи то мотоциклом, чи то самокатом — вкрай складно. Тож попри двоколісні «новинки» окупанти найбільше задіюють піхоту — без «коліс».
«У них ротації відбуваються постійно через шалені втрати. Один підрозділ заїхав, його обнулили — заїхав наступний. Той ліквідували — їде наступний. Тобто той резерв, який вони стягнули на Покровському напрямку, перевищує наші сили в кілька разів», — додає Максим Бакулін.
Попри важкі бої та перевагу ворога в живій силі, воїни бригади «Червона Калина» не дають отримати значні успіхи у своїй зоні відповідальності, наголошують у пресслужбі.
Фото: 14 бригада НГУ «Червона Калина»
Прямих контактних боїв росіяни продовжують уникати, зокрема й через якість свого «поповнення». Водночас спроб оточити Покровськ — ні. Тому на всіяне поле трупів не зважають ані російські командири, ані піхотинці рф, які топчуться по тілах (чи шматках тіл) своїх недопобратимів. Деякі там лежать уже тривалий час, про що свідчить і здуття мерців, і сморід, який для людей практично отруйний.
Крім того, каже військовий, на лінії зіткнення окупанти продовжують мінувати тіла загиблих. Тож інколи спроби повернути тіла побратимів перетворюються на смертельну пастку від російських операторів дронів та інженерів.
Нацгвардієць зауважує, що окупантам все ж доведеться посилити натиск — довго воювати у такому режимі колосальних втрат і втрат, що вимірюються батальйонами, неможливо. Однак коли це станеться на Покровському напрямку й чи взагалі відбудеться — передбачити неможливо.
«Щоб тримати лінію оборони, в якій ми стоїмо досить давно, нам бракує боєприпасів, дронів. Їх потрібно значно більше. Але завжди бракує людей», — наголошує Максим Бакулін.
Нині бригада «Червона Калина» збирає кошти на дрони для результативного нищення ворога. Долучитися до цього можна за посиланням.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!