Рятують тільки генератори та буржуйки: жителі Щурового понад рік після деокупації лишаються без електроенергії

Без благ цивілізації виживають жителі села Щурове, що на Донеччини. Там майже 1,5 року вже борються за проведення електроенергії, яку обіцяли відновити ще минулого року.

Щурове пережило тримісячну російську окупацію. Село звільнили 17 вересня 2022 року, з того часу людям дотепер не відновили електроенергію.

«У нас проживає 43 особи, наймолодшому 38 років, найстаршому — 95, — розповідає у коментарі „Вчасно“ голова села Анатолій Кличков. — Без електроенергії залишаються й сусідні села — Караван, Брусилівка, Ямпіль. Простіше кажучи, біда у нас».

Анатолій вже неодноразово звертався до районної адміністрації, ДТЕК, омбудсмана Дмитра Лубінця та до міністра з питань реінтеграції з тимчасово окупованих територій Ірини Верещук.

«Скрізь відповідь одна та сама: «Так займаємося, але поки що допомогти вам не можемо, — каже очільник села. — А ще нам порадили скористуватися пунктом Незламності в Лимані. Там нібито можна покупатись, попрати речі й телефони зарядити. Але ж нам до Лимана 10 кілометрів, мені їх водити строєм? Нісенітниця. Також дивує те, що у села, які ближче до лінії фронту, світло провели, а нам ні. Хоча наше село найперше до Слов’янська. В нас тут тихо, обстрілів немає».

У такій ситуації людей рятують генератори, буржуйки та пічки. Вода — тільки з колодязів.

«Генераторів у нас кілька, але їх треба чимось заправляти, а зараз літр бензину коштує 50 гривень, це проблема. Опалення — пічки та буржуйки, район виділив по три куби дров на домогосподарство. Вода — з колодязів», — каже Анатолій.

У селі працює один магазин, який відкрився нещодавно. Проте в людей є ще одна проблема — робота, її немає - немає й грошей. Люди виживають завдяки пенсіям та гуманітарній допомозі.

«Медичної допомоги у нас теж немає в селі, — додав Кличков. — Раптом у когось якісь проблеми — я везу людей або у Слов’янськ, або в Лиман. Ліки так само привожу».