Маріуполь — це місто незламності, за яке боролися до останнього українські захисники. Тут під обстрілами в активну фазу бойових дій місцевим жителям допомагав патрульний поліцейський Дмитро на позивний «Прораб», який дивом вийшов із міста живим.
Поліцейський Дмитро на позивний "Прораб" рятував людей у Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення/ Фото взято: "Подробиці"
Поліцейський Дмитро пригадує, як ворог швидко просувався до міста з початком повномасштабного вторгнення.
В інтерв'ю «Подробицям» він зазначив, що за лічені дні в місті почалися перебої зі світлом та водою. Чоловік на той час вже допомагав евакуйовувати людей, доправляв харчі й воду у небезпечні райони, доки це було можливо.
«Я в якийсь із днів прийшов додому, хоч якось там перевдягатись, обмитися, було поняття абстрактне, тому що води немає, світла немає, газу теж. Інтернету на той момент вже не було, зв’язку теж. Я підійшов до вікна і побачив, як люди розколупали калюжу і зверху черпали воду. Гріли її багатті, а також пили талий сніг», — каже поліцейський.
Чоловік також зазначив, що те, що він вибрався з Маріуполя живим не інакше як диво. Він пригадує як до них на ППД зайшли російські війська. Вони взяли їх під свій контроль, а через добу відпустили.
«Пішки виходили з товаришем, з яким воду, продукти розвозили, евакуйовували людей. Сім днів ми вибирались до території України, коли ми ступили в Запоріжжі на нашу землю — це вже була радість і щастя», — каже поліцейський.
Дмитро одразу поїхав до Києва де перебував на службі, але відчуття, що може робити для країни більше — не полишало його. У лютому 2024-го після навчання на оператора дронів чоловіка мобілізували. Відправили на Донецький напрямок.
«Моя справа — налаштування дрона, щоб він міг вибрати правильний горизонт, забезпечити зв’язок між дроном та керуванням, забезпечити, щоб він летів якомога далі, щоб це було не 2 кілометри, а 10. Я за освітою конструктор електронної апаратури, тому я вже мав певний досвід», — каже Дмитро.
Також він додав, що його уміння й навички знадобилися на передовій, коли забракло потрібної зброї.
«У нас були одного виду боєприпаси фугасні, а ситуація вимагала осколкових. І я оцей фугас скотчем перемотував, зробив осколкову бомбу, де вона потім себе дуже гарно проявила», — каже чоловік.
Нині Дмитро повернувся до служби у Києві. Чоловік мріє повернутися до рідного українського Маріуполя.
«Багато хто каже, що там життя не буде, ти будеш ходити ніби по трупах, ти там був, ти все бачив. А я хочу вернутися, так, буде тяжко, будемо довго відбудовувати, але ми виграємо цю війну, відбудуємо Маріуполь, і вже мої діти та внуки будуть жити в нормальному місті біля моря», — додав Дмитро.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!