Олександра Сирського призначено на посаду Головнокомандувача Збройних сил у лютому 2024 року. Одразу після кількох днів його каденції, ЗСУ вийшли з Авдіївки, де кілька місяців тривали запеклі бої. Сирський розповів про причини відходу, та звідки росіяни можуть знову здійснити черговий наступ.
Олександра Сирського призначено на посаду Головнокомандувача Збройних сил у лютому 2024 року/ Фото з відкритих джерел
Щодня ЗСУ б’ються з окупантами на лінії вогню за свої кордони. Нині ситуація на полі бою доволі важка, однак захисники докладають максимальних зусиль аби дати ворогу відсіч. Про це в інтерв'ю Укрінформ розповідає Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
За його словами, останнім часом кількість повернутих нами позицій на фронті перевищує кількість втрачених. Ворогу не вдалося суттєво просунутися на стратегічних напрямках. Та попри це російські окупанти далі нарощують зусилля й мають чисельну перевагу в особовому складі.
Нині противник продовжує наступальні дії на широкому фронті й намагається за будь-яку ціну вийти на кордони Донецької та Луганської областей.
Тиск на оборону ЗСУ продовжується й на Авдіївському напрямку, навіть після того, як окупанти захопили Авдіївку. Це сталося 17 лютого.
На цій ділянці фронту росіяни мали перевагу в силах і засобах штурмових підрозділів, тому українським бійцям довелося відійти з міста.
За словами Головнокомандувача, під час цих боїв 25 українських військовослужбовців потрапили у російський полон. Також він зазначив, що наступ на Авдіївку обернувся для ворога значними втратами.
Лише у період з 10 жовтня 2023 року до 17 лютого 2024 року на Авдіївському напрямку російські загарбники втратили: 47 186 осіб особового складу, 364 танки, 748 бойових броньованих машин, 248 артилерійських систем, 5 літаків. Сили оборони України від початку Авдіївської оборонної операції на цьому напрямку взяли у полон 95 російських окупантів.
За словами Сирського, ЗСУ вдалося зупинити противника неподалік Авдіївки, використовуючи позиції, які обладнували під час бою. Основна лінія фортифікаційних споруд обладнана і розміщена значно далі, у глибині нашої оборони.
«Наразі триває підготовка потужних ліній оборони на майже всіх загрозливих напрямках. Для керівництва держави та Збройних сил, для місцевих адміністрацій тощо зведення фортифікаційних ліній і споруд тепер є одним з пріоритетів», — каже Сирський.
За оцінюваннями низки західних ЗМІ, нині над Харковом знову нависає загроза російського наступу. У зв’язку з цим військове керівництво проводить великий комплекс робіт із фортифікаційного обладнання територій і позицій, встановлюють комплексну систему загороджень, проводять планування застосування українських військ у разі наступу.
«Ми вже маємо досвід бойових дій у Харківській області, нам вдалося „прорахувати“ противника та звільнити значну частину Харківщини. Саме тоді відбувся масштабний обвал російського фронту. Якщо росіяни рушать туди знову, Харків стане для них фатальним містом», — каже Сирський.
Військове керівництво раніше повідомляло, що для підтримання боєздатності та забезпечення ротації ЗСУ необхідно мобілізувати ще 500 тис. людей. Однак нині, за словами Сирського, ця цифра суттєво зменшилася.
«Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, але й про добровольців», — каже Головнокомандувач.
Наразі військове керівництво переглядає чисельність певних частин, які не беруть участі у бойових діях, на підставі аудиту їхньої діяльності. Це дало змогу вивільнити тисячі військовослужбовців і спрямувати їх до бойових частин.
«Але й при цьому необхідно утримуватися від крайнощів. Значення ефективності тилових підрозділів не можна недооцінювати. Йдеться про систему забезпечення військ продовольством і боєприпасами, про ремонтні підрозділи, про медичні заклади та про багато іншого. Ці люди роблять свій внесок в ефективність бойових дій», — пояснює Сирський.
Він зазначив, що громадяни, які приходять до війська за мобілізацією, не потрапляють відразу на фронт, переважна більшість цих осіб прибувають до навчальних військових частин та центрів. Кількість людей, які проходять таке навчання, на лютий поточного року становила 84% від загальної кількості мобілізованих. Лише після такого навчання їх можуть спрямовувати на доукомплектування військових частин для відновлення їхньої боєздатності.
Попри ту кількість зброї та коштів, які виділяють західні країни, Україна потребує більших ресурсів, які б надходили швидше.
Сирський зазначив, що ЗСУ не змогли досягнути більшого успіху під час Харківського наступу, тому що нам не вистачило ресурсів. Їх відсутність дозволила росіянам глибоко закопатися в землю на Півдні України, у Запорізькій області. Останній випадок — Авдіївка. Там ЗСУ могли зберегти свої позиції за наявності достатньої кількості насамперед засобів ППО та артилерійських снарядів.
«Це — не претензія, а констатація факту. Я вірю, що наші союзники вже усвідомили, з ким мають справу в росії, і дуже хотіли б бачити наш успіх у боротьбі з ворогом. Нам не вистачає зброї, все інше ми спроможні зробити самі», — каже Сирський.
За його словами нині Сили оборони виконують завдання на всій величезній лінії фронту, фактично за нестачі озброєння та боєприпасів. У цих умовах перехід до стратегічної оборони є логічним рішенням.
«Наразі за кількістю новацій та власних розробок зброї, військової техніки та головне — за їхнім практичним використанням на полі бою Україна перебуває в абсолютних лідерах», — додає Сирський.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!