Невдовзі віртуальний музей планують масштабувати й зробити загальноміським. Нині ж на стендах розміщена інформація про п’ятьох воїнів з Селидівської громади, які віддали життя за Україну.
На фото - кімната-простір загиблого журналіста ІА "Вчасно" - розслідувача та добровольця Олександра Цахніва, який віддав життя за Україну. Воїн навчався у ліцеї в Селидовому.
Ідея створення музею пам’яті Селидівського ліцею № 1 з’явилася кілька місяців тому — в березні, розповідає журналістам «Вчасно» Тарас Іванов — одинадцятикласник, який створив віртуальний простір. Саму ідею започаткували освітяни — і запропонували хлопцю стати розробником музею, оскільки той бачить себе в майбутньому в ІТ-сфері. А надалі у створенні сайту участь взяла й вчителька Тараса, яка викладає в ліцеї українську мову та літературу — Олена Єрьоменко.
Тема вшанування пам’яті загиблих Захисників дуже близька Тарасу, адже він — син командира кулеметного взводу механізованого батальйону 92 окремої механізованої бригади імені кошового Івана Сірка ОК «Схід» Сухопутних військ ЗСУ, який загинув під час наступальної Харківської операції.
«Тарас навіть сам запропонував свою допомогу. І коли ми почали втілювати цю ідею — було важливо, щоб поруч була дитина, якій ця тема не буде байдужою. На жаль, у Тараса загинув тато на війні, тому він дуже близький до цього», — розповідає вчителька Тараса, Олена Єрьоменко.
Сторінка, присвячена загиблому Захиснику Володимиру Іванову
На початку планування музею, пригадує Тарас Іванов, він почав шукати платформу, на якій можна було б розмістити простір. Пізніше ж почав створювати макет майбутнього музею — і з цим виникли перші складнощі, оскільки в невеликому просторі потрібно було вмістити кілька розділів інформації.
«На початку я знайшов платформу, на якій можна було б створити цей музей, але ідея мені здалася не надто цікавою. Тому коли я знайшов платформу, на якій можна створити окремі „кімнати“ героїв — вирішив, що це саме та платформа на базі метавсесвіту, яка може стати вдалою ідеєю. Тому на цій платформі й був створений віртуальний музей. Спершу я намалював у зошиті макети, замальовки й описи. Вирішив сам створити модель музею, бо ті варіанти, які я собі уявляв, або були не надто естетичні, або їх не було в доступі в мережі у тому вигляді», — пригадує процес створення простору одинадцятикласник.
Нині платформа містить функцію вибору персонажу. який ходитиме кімнатами та матиме змогу пройти всіма лабіринтами віртуального простору. Кожна кімната містить у собі інформацію про героя — його життя, рідних, мотивацію тощо.
Одинадцятикласник зізнається, що в деяких моментах довелося обирати між зовнішнім виглядом музею та зручністю для користувача — тому що разом «співіснувати» ці критерії не завжди могли. Тож аби сайт вантажився швидше — частину елементів він спростив. Зізнається, що головне, чим керувався під час цього — щоб люди могли в максимально швидкий час зайти в «музей», а не чекати по кілька хвилин, доки в них будуть вантажитись усі автоматизації платформи.
«Кожна кімната героя створена нібито лабіринтом — на кожній стіні є інформація про воїна, його життя, мрії. Цим колом можна ходити, читати про захисників те, що було важливо — і їм, і їхнім рідним. І закінчується лабіринт основним фото чи відео воїна. Це центральний об'єкт кожної «кімнати», — пояснює Тарас Іванов.
Хлопець додає: платформа, на якій нині кімнати п’ятьох загиблих випускників ліцею, може доповнюватися новими «кімнатами». На жаль, через війну передбачена така можливість. Крім того, в планах масштабувати простір — і збільшити його межі з ліцею — до всього міста Селидове.
«У нас є ідея створити в цьому просторі окремі кімнати шкіл. Відповідно, щоб можна було зайти в кожний ліцей чи то ЗОШ і побачити музей саме цього закладу. Тому музей буде розширюватися», — каже розробник віртуального музею.
Відвідати віртуальний Музей пам’яті Селидівського ліцею № 1 можна за вказаним посиланням.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!