Влад Курілов/Фото — з відкритих джерел
Після окупації рідного Єнакієвого у 2014 році Владислав не залишив Донеччину — осів у Маріуполі, розповідає історію бійця «Український ветеранський фонд».
Капітан служби цивільного захисту. З 2014 року займався розмінуванням рідного регіону — шукав боєприпаси, очистив безліч ділянок від небезпечних знахідок.
Після повномасштабного вторгнення російських військ Владислав очолив групу піротехнічних робіт. Роботи було чимало — на десятиліття вперед.
27 жовтня Владислав працював у звільненому нещодавно Святогірську на Донеччині. Тривало розмінування. Здетонував російський снаряд. Влад загинув.
Скріншот відео ДСНС
Друзі згадують його як дуже світлу людину, життєрадісну й талановиту. Музичні якості дивували не одну людину, яка чула голос Владислава.
“Я спочатку почув його голос, він як у 70-річного блюзмена. Тоді подумав: ото Бог поцілував його голосові зв'язки. Яке ж було моє здивування, коли побачив Влада — це був молодий хлопчина низького зросту”, — говорить про свого товариша університетський друг Влада Дмитро.
Ми неодмінно звільнимо всі наші землі. Очистимо українські землю й водойми від небезпечного залізяччя — навіть якщо на це потрібні десятиліття. Ми вперто прийдемо до перемоги — бо це спосіб пам’ятати загиблих.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!