У Селидівській громаді тепер є 4 вулиці, перейменовані на честь земляків — захисників України: особливості перейменування

Довготривалий процес перейменування вулиць у Селидовому та місцевій громаді, який затягнувся на рік, нарешті завершений на користь громадськості, котра ініціювала вшанування пам’яті загиблих воїнів ЗСУ.

У Селидівській громаді тепер є 4 вулиці, перейменовані на честь земляків — захисників України: особливості перейменування/колаж вчасно

Процес перейменування у Селидівській громаді Донецької області почався ще у квітні 2023 року, але після його перших результатів, він був перезапущений за ініціативи громадськості, яка запропонувала вшанувати пам’ять загиблих місцевих мешканців — воїнів ЗСУ, та позбутися назви вулиці Пушкіна на користь українського композитора Миколи Леонтовича, повідомляє «Вчасно».

До 2023 року у прифронтовому місті Селидове ще залишалися назви вулиць, які були відлунням радянського, комуністичного минулого, несли у собі проросійські наративи, близькі окупантам. Намагання перейменувати таки вулиці на нейтральні назви викликали відповідну реакцію громадськості, яка запропонувала вшанувати пам’ять загиблих захисників Україні родом з Селидівської громади. Зокрема йшлося про:

— перейменування вулиці Карла Маркса у Селидовому на честь військовослужбовця 37-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ, журналіста-розслідувача, громадського діяча Олександра Цахніва.

— вулиці Карбишева у Селидовому на честь воїна ЗСУ Євгена Предатька, військовослужбовця 109-ї окремої бригади територіальної оборони, сержанта стрілецької роти.

— в Українську вулиці Первомайської на честь Дениса Самофала, командира взводу 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, Героя України, кавалера ордену Богдана Хмельницького III ступеня

— у смт Цукурине вулиці Центральної на вулицю Володимира Іванова, командира кулеметного взводу механізованого батальйону 92-ї окремої штурмової бригади, кавалера ордену Богдана Хмельницького III ступеня.

Крім цього, було запропоновано позбутися назви вулиці Пушкіна у Селидовому та перейменувати її на честь українського композитора Миколи Леонтовича.

Задля цього було проведено кілька зустрічей з місцевою владою, змінений склад робочої групи з перейменування, куди увійшли представники громадських організацій, активні місцеві мешканці. Також були проведені за всіма нормами громадські обговорення, опублікована інформація щодо нових пропозицій.

Голосування проводилося відкрито на онлайн-платформі, а також відбулося фінальне засідання робочої групи, яка затвердила результати процесу.

Таким чином розпорядженням Селидівської МВА у громаді перейменували п’ять вулиць:

вул. Карбишева у Селидовому стала вулицею воїна Євгена Предатька

вул. К. Маркса у Селидовому названа ім'ям воїна Олександра Цахніва

в смт Цукурине вулиця Центральна тепер вулиця воїна Володимира Іванова

в Українську вулиця Первомайська стала вулицею воїна Дениса Самофала

вул. Пушкіна у Селидовому відтепер вулиця композитора Миколи Леонтовича


«Рішення Селидівської МВА означає, що у нас є запит на гідне вшанування загиблих захисників України, і адміністрація підтримує такий запит суспільства, — каже Павло Островський, секретар комісії з дерусифікації Селидівської громади. — Після цього рішення нові назви вулиць внесли в національні реєстри, і зараз вулиці вже мають нові назви. Ми маємо позбавлятись російських наративів у символічному просторі — про це щодня нагадують російські окупанти. Маємо шанувати наших героїв, а не тих, кого підносила радянська пропаганда».

Тарас Іванов, син загиблого військовослужбовця Володимира Іванова, додає: особисто для його родини перейменування центральної вулиці Цукурино на честь його тата — знак пошани, який він дуже цінує.

«Для мене в першу чергу це знак пошани до мого батька, який народився та жив в Цукуриному. Наша родина дуже пишається татом, він Герой з великої літери, і ми вдячні, що його ім'я вшанували. Завдяки перейменуванню пам’ять про тата збережеться для наступних поколінь», — зауважує хлопець.

Тарас також запевняє: його друзі та однолітки також розуміють, у чому важливість увіковічнення імен героїв у вулицях міст Сходу. Тож цей процес підтримують не лише рідні воїнів, а й ті, хто усвідомлює, завдяки кому на Донеччині та в Україні загалом є вільні люди.

Особливості процесу перейменування


Під час початку процесу перейменування Андрій Грудкін, координатор ГО «Спільні громади» й «На лінії зіткнення», пояснював: проблема та перепони у перейменуванні вулиць виникали через те, що люди послуговувалися фейками та інформаційним «вкидами» росії. Зокрема, поширювали інформацію, що перейменування нібито вимагає величезних коштів із бюджету, хоча це спростовували безліч разів.

«Процес перейменування визначний. Тому що росіяни намагаються нас окупувати й вбити, і коли вони заходять на вулиці Пушкіна, Леніна, Первомайську — вони почувають себе як удома, тому що це проросійські, пострадянські й постімперські топоніми. І навіть якщо ці назви замінити на квіткові чи помідорові, як це було під час одного з голосувань — це також нічого не змінить. Це лише самообман і спроба замінити героїзм наших хлопців на нейтральні назви, щоб „усім було добре“. Ми не маємо на це морального права. І люди, які можливо невдоволені перейменуванням вулиць на честь загиблих захисників, повинні зрозуміти: вони досі живі, а не зґвалтовані чи депортовані до росії, завдяки героїзму полеглих воїнів», — наголошував активіст.

Нині Андрій Грудкін зазначає: попри те, що окупанти просуваються на Донеччині, особливо важливо позбавлятися імперських, тоталітарних топонімів, які вони нам насаджували століттями, стираючи українськість.

«Я б сказав, що якраз у звʼязку з тимчасовою окупацією перейменування стало в рази важливішим. Це наші міста, наші села, наші вулиці. І ЗСУ боронять Селидове, де вулиці тепер носять імена видатних українських діячів і наших героїв війни. Вони захищають в тому числі й вулицю, названу на честь свого побратима, селидівця, нашого друга і колеги, активіста та журналіста Олександра Цахніва. І після перемоги люди житимуть на вулиці з іменем Олександра, а не якогось німецького комуніста. Чи можна це назвати неважливим? Очевидно, що це дуже важливо — і для сьогодення і для майбутнього», — зауважує координатор громадських організацій.

Андрій додає: затримка з перейменуванням пов’язана, зокрема, із тим, що у Донецькій області влада завжди думала, що знає та може більше, аніж громадськість. Тож цю стіну нерозуміння та зарозумілості довелося бороти роками.

Але саме згуртованість громадськості та вміння знайти спільну мову з владою зіграли на користь процесу перейменування у Селидівській громаді.

«Ми спостерігали цей процес протягом місяців і бачили, як боролися між собою „нафаталінові“ радянськи переконання та сучасні, патріотичні українськи, розповідає керівниця редакції „Вчасно“ Марія Давиденко. - Це була важка боротьба старого світу та нового демократичного: хтось з представників влади йшов на зустріч громадськості, хтось навпаки намагався гальмувати процес. І приємно сьогодні усвідомлювати, що у Селидівській громаді все ж переміг здоровий глузд та Україна майбутнього. Процес перейменування став відкритим, демократичним, з залученням громадськості та бажанням почути думку кожного. Ми дякуємо всім, хто підтримав ініціативу перейменування вулиць на честь загиблих захисників України. Разом ми змогли вписати нові сторінки в історію цієї громади. Впевнені, що уваги та пошани заслуговує кожен загиблий воїн з Селидівської громади, і тут будуть надалі працювати над цим питанням — це може бути будь-який проєкт, спрямований на вшанування захисників. Головне — бажання будувати нове, вільне та демократичне українське суспільство, яке пам’ятає хто виборював свободу країни ціною свого життя».

Ініціатива вшанування пам’яті загиблих воїнів ЗСУ з Селидівської громади належала родичам, друзям та колегам захисників, а також підтримана громадськими організаціями: «Сильні громади», «Медіа-Погляд» та інформаційне агентство «Вчасно». «Коаліція «На лінії зіткнення», «Українська народна рада Донеччини та Луганщини», «Схід ЮА», «Cелидівська спілка ветеранів АТО». «Асоціація дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм». Також ініціативу підтримали Національна спілка журналістів, Донецькій прес-клуб, Міністерство у справах ветеранів України, міжнародні організації GPD Charitable Trust, українське представництво Partnership Fund For a Resilient Ukraine.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev