У селищі Красноріченське на Луганщині покращують якість соціальних послуг для людей поважного віку

Окрім звичайної доставки продуктових та промислових товарів та товарів медичного призначення чи допомоги по господарству, віднедавна було запроваджено послугу соціальної пральні.

Світлана Павлівна Стаднік розповідає, що можливість отримання послуги соціальної пральні дуже полегшує її життя, адже централізованого водопостачання у селищі немає, тому щоразу доводиться воду носити з колодязя. Та не в кожної людини поважного віку є на це сили.

«У мене, наприклад, нога болить, я не можу. А мені треба взимку в хату занести води. В мене немає таких умов. Ні пральної машинки, ні проведеної води в хату. Соціальна працівниця допомагала, звісно, але як зробили пральню, стало значно легше, і мені, і їй. Я дуже задоволена. Це вона в понеділок мені білизну прала, рушники. Молодці дівчата», — радіє пані Світлана.

Алла Сєдова — соціальна працівниця. Каже, що пральні машинки, прес та сушарки значно полегшують їхню роботу, і люди відчувають, що про них у громаді піклуються.

«Це дуже корисно, люди всі зраділи, коли їх встановили, і з’явилася така нова послуга. Тому що є такі бабусі, які вже не можуть підняти відро, занести його до будинку та прати самостійно. А тут — ось, будь ласка. Все працює, все нове. І пере добре. Ми приходимо, забираємо речі, перемо їх тут, сушимо, і я відношу чисте», — розповідає пані Алла.

Три пральні машини, прес та сушарки закупили завдяки допомозі ПРООН, наданої у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

Окрім того, завдяки сприянню Програми ООН із відновлення та розбудови миру для соціальних працівників придбали новенькі велосипеди, щоб вони могли дістатися до підопічних відділення соціальної допомоги вдома.

А для новоствореного соціального офісу придбали нові меблі та комп’ютери, аби фахівці могли оперативніше оформлювати необхідні документи, що значно покращило умови праці та поліпшило якість надання послуг.

Проєкт «Надання якісних соціальних послуг вразливим категоріям жителів громади» написала керівниця місцевого центру соціальних послуг та голова громадської організації «Красноріченська ініціатива» Галина Оридорога. Вона каже, що залучати допомогу міжнародних організацій її спонукало бажання розвивати селище та сприяти створенню безпечних та комфортніших умов проживання для всіх жителів громади.

«Я не замислювалася над тим, страшно чи не страшно. Ми просто працювали, була група однодумців, ми хотіли змін, ми не хотіли зайвої руйнації на території, бо у нас багато об’єктів було зруйновано. І ми хотіли, щоб у нас залишилася прекрасна територія — квітуча земля, бо ми її любимо. І нам хотілося розбудовувати все, що тут є», — ділиться пані Галина.

Пані Галина каже, що спочатку у багатьох жителів громади було чимало ентузіазму, але з часом, коли сформувався осередок активістів, більшість із них відійшли від громадської діяльності, зайнявши позицію спостерігачів. Нині після утворення нової територіальної громади до групи активісток приєднуються інші небайдужі мешканці, громадські організації та ініціативні жителі з сусідніх селищ.

«Створюють нові громадські організації на території громади. І коли торік до нас приєдналися ще три села, звідти нові активісти до нас часто стали звертатися за порадами. Вони приїжджають, ми їх консультуємо, спілкуємося, підказуємо, що і як можна зробити, де шукати підтримку», — продовжує розповідати пані Галина.

Активістка жартує, що після закінчення робочого дня в Центрі надання соціальних послуг в неї починається друга зміна — з розробки проєктів для зміцнення громадської безпеки та соціальної згуртованості та підтримки соціально-економічного відновлення громади. Галина каже, що їй пропонували очолити створений у громаді відділ інвестиційного розвитку, але поки що вона з однодумцями втілюють ініціативи на волонтерських засадах.

Матеріал підготований у межах проєкту «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик», що реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.