У Слов’янську російський снаряд вбив лікаря Володимира Бурю, який майже 30 років рятував дитячі життя
Російський снаряд поцілив у будинок Володимира Бурі по вулиці Торській / фото: ДСНС У будинок Володимира Бурі на вулиці Торській поцілила ракета, яка забрала життя не лише медика, а й літньої пари.
Колега лікаря Любов Хрипкова розповідає журналістам «Вчасно»: все життя пан Володимир присвятив лікуванню дітей, чим врятував немало життів.
«Ми з Володимиром — колеги, лікарі-анестезіологи. Починали працювати у Слов'янську майже одночасно. Довгі роки він працював анестезіологом у залізничній лікарні Слов'янська і паралельно у реанімаційному відділенні міської дитячої лікарні. Володимир був лікарем з великої літери: професіонал, чуйний, розуміючи, міг знайти ключик до кожного пацієнта. А це особливо важливо, коли працюєш з дітьми.
Весь професійний шлях він присвятив анестезіології й інтенсивній терапії, допомагаючи й рятуючи сотні дітей. Ми з ним працювали у різних лікарнях, але це не заважало нам у професійному спілкуванні й підтримці. Володимир був щирим і відкритим до колег. Його смерть — тяжка втрата», — наголошує пані Любов.
Майбутній лікар, якому судилося майже 30 років рятувати дитячі життя, народився 9 травня 1964 року в Закарпатській області. У 1979 році він пов’язав своє життя з медициною, вступивши в медучилище у Хусті на спеціальність «Фельдшер». Після закінчення навчання два роки прослужив в армії.
Володимир Буря майже 30 років рятував дитячі життяВідразу ж після неї Володимир Буря з 1985 по 1992 рік навчався на педіатричному факультеті Запорізького медінституту. Ще два роки проходив інтернатуру за фахом «Педіатрія» у Слов’янську, після чого лишився й надалі працювати лікарем-реаніматологом.
У 1999 році Володимиру Бурі присвоїли Другу атестаційну категорію з «Анестезіології», і вже в грудні, за кілька місяців, він став завідувачем відділення реанімації Слов’янська, де працював до своєї загибелі.
За мужність і бездоганне ставлення до лікарської справи під час проведення АТО у 2014 році Володимир Буря був нагороджений Подякою Міністерства охорони здоров’я та особистим цінним подарунком Міністра внутрішніх справ.
Людмила Адаричева, колега загиблого, зізнається: повірити в таку втрату неможливо.
«Слів не вистачає, який біль принесла ця жахлива звістка всім: рідним, друзям, колегам. Багато років працювали разом, поряд, дослухаючись один до одного, були єдиною командою, жили, практично, одним життям. Неможливо уявити дитячу лікарню без цього прекрасного лікаря, друга», — наголошує медпрацівниця.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!